Прозора Робота Українських Лотерейних Операторів

Легалізація азартних ігор в Україні – переваги та недоліки

Голова фінансового комітету парламенту Данило Гетьманцев – перша людина, яка запропонувала легалізувати азартні ігри в Україні. Цього року українські онлайн казино від UAPC заплатили податки на суму понад 50 мільйонів гривень. Ця сума виявилася набагато меншою за ту, яку прогнозували. Фахівці стверджують, що причиною є не лише війна, а й можливості ухилятися від податків, які є у законодавстві.

Колишній гравець Едуард Аскеров грав у казино 20 років. Він запускав ігрові автомати та інші азартні розваги, вживав алкоголь та наркотики, після чого чинив крадіжки та розбій. Вже у 14 років його було засуджено вперше. Зараз гравець розповідає, що дилери у клубах дозволяють грати у кредит. Він програвав до доларів за один раз.

Таких гравців в Україні є тисячі людей. Вони називаються лудоманами. Всесвітня організація охорони здоров'я відносить таких людей до категорії болісно-залежними. Ігроманія дорівнює залежності від алкоголю або наркотиків. Під час голосування за легалізацію азартних ігор про залежність свого сина розповідала народна депутатка Ольга Бєлькова. Вона закликала всіх зупинити цей законопроект.

Данило Гетьманцев стверджував, що бюджет отримає колосальні прибутки від казино. З кожним його інтерв'ю сума збільшувалася від 4,5 млрд грн, та 7,5 млрд грн. Але в перший рік роботи легальних клубів замість 7,4 млрд грн до бюджету надійшла сума в п'ять разів менша за анонсовану. Глава КРАІЛ Іван Рудий пояснює, що ліцензіатам дали відстрочку на п'ять років.

Справи з податками не кращі. За перший рік роботи із казино вдалося зібрати понад мільйонів гривень. З початком війни всім організаторам азартних ігор дозволили перейти на оподаткування 2%. Народний депутат Ярослав Железняк розповідає, що за 10 місяців року високоліквідний бізнес заплатив 53,6 млн грн податків. Ця цифра в сотні разів менша за анонсовану суму.

Не вирішено питання щодо збору податків і в онлайн казино. Частину казино вже купили ліцензії та продовжують працювати, незважаючи на війну. Вони заробляють гроші, а податки не сплачують. Фахівці стверджують, що оподаткувати такі компанії складно, адже у податковому кодексі вони відсутні.

Юрист Андрій Реун говорить про те, що під час ухвалення податкового кодексу ніхто не подумав про те, як його регулювати. Наявні норми не відповідають вимогам цього законодавства та умовам, у яких працює гральний бізнес. У професійних організаціях вказують, що непрозора система відлякує від України іноземних інвесторів. І на ринку ще працюють нелегали.

Голова громадського союзу «Всеукраїнська рада гемблінгу» Антон Кучухідзе вказує на те, що мало перспектив для зростання ринку. В Україні представлено максимальну вартість ліцензійного платежу в Європі. Додатково вона обкладатиметься базовими податками та 10% податком на Джар. Загалом на ринку нелегальних закладів.

Історія з гральним бізнесом триває вже протягом останніх десяти років. Азартні ігри було заборонено, але було встановлено зали гральних автоматів. Правоохоронці приходили до таких залів, але наступного дня він працював знову. Установи використали субліцензію від лотерейного бізнесу. Відвідувачі грали не в онлайн казино, а брали участь у розіграші лотерей. Така схема була придумана у Росії. В Україні її почали використовувати власники лотерей. Усього працювало 3 оператори лотерейного бізнесу. Один був пов'язаний з п'ятим президентом України, два мали зв'язки з російською та кіпрською компаніями.

Економіст Андрій Длігач стверджує, що існує маса зауважень до того, як видаються ліцензії та побудовано загальну систему регулювання. У Верховній Раді є ігрове лобі, яке не дозволяє повністю реалізувати відкритість у цій сфері.

Прихильники легалізації вказують на те, що гральний бізнес потребує ухвалення законів про оподаткування, прозорі ліцензійні умови, які прописує Кабінет Міністрів. Але супротивники постійно нагадують про небезпеку азартних ігор.

Не має значення, як розвиватимуться події навколо грального бізнесу. Головне розуміти, що це не спосіб заробляти, а лише розвага, яка може принести виграш.

Раніше ми писали цікаву статтю про Легальні онлайн казино України

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков відкрив пленарне засідання.

Головуючий зазначив, що до повноважень Верховної Ради належить звільнення з посади членів Кабінету Міністрів.

Він повідомив, що 13 липня Арсен Аваков подав до Верховної Ради України заяву про прохання прийняти його відставку з посади Міністра внутрішніх справ.

Головуючий надав слово голові підкомітету Комітету з питань правоохоронної діяльності Олександру Абакумову. Він доповів рішення Комітету, який рекомендує Верховній Раді визначитися шляхом голосування щодо заяви Міністра внутрішніх справ.

Представники депутатських фракцій виступили та заявили про позиції фракцій щодо голосування.

Головуючий поставив на голосування пропозицію про звільнення Арсена Авакова з посади міністра внутрішніх справ шляхом прийняття відставки.

Пропозиція була підтримана м голосом.

Народні депутати оплесками подякували Арсену Авакову за його роботу на посаді міністра внутрішніх справ.

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава, №д, доповіла заступник Голови Комітету з питань економічного розвитку Роксолана Підласа. Вона зазначила, що усі чотири законопроекти за №№, , , д стосуються удосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава.

Роксолана Підласа доповіла рішення Комітету, який рекомендує Верховній Раді прийняти за основу доопрацьований проект №д, а законопроекти №, № та № - відхилити.

За результатами голосування законопроект №д прийнято за основу м голосом.

Із заявою від двох фракцій виступив народний депутат Олексій Кучеренко.

Із заявою від двох фракцій виступив народний депутат Артем Дмитрук.

Народні депутати розглядають Бюджетну декларацію на роки.

Головуючий надав слово Міністру фінансів Сергію Марченку для доповіді Бюджетної декларації на роки.

Урядовець зазначив, що Верховна Рада сьогодні вперше розглядає Бюджетну декларацію відразу на три роки.

Сергій Марченко зазначив, що Бюджетна декларація є основою для формування проекту державного бюджету та місцевих бюджетів. «Головна мета - створити якісне підгрунтя для підвищення ефективності державних податків та передбачуваності бюджетної політики. Це є запорукою макроекономічного розвитку і макроекономічної стабільності та сталого економічного розвитку», - наголосив урядовець.

Міністр фінансів відповів на запитання народних депутатів.

Голова підкомітету Комітету з питань бюджету Юрій Кузбит у співдоповіді зазначив, що Бюджетна декларація - це документ середньострокового бюджетного планування, що визначає засади бюджетної політики і показники державного бюджету на середньостроковий період та є основою для складання проекту державного бюджету і прогнозів місцевих бюджетів. При цьому для середньострокового бюджетного планування середньостроковий період включає плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди.

Юрій Кузбит доповів рішення Комітету з питань бюджету, який рекомендує Верховній Раді взяти до відома Бюджетну декларацію на роки та схвалити рекомендації Верховної Ради України щодо бюджетної політики відповідною постановою.

В обговоренні виступили представники депутатських фракцій і груп.

Верховна Рада голосами прийняла Постанову «Про Бюджетну декларацію на роки», якою взяла її до відома, а також схвалила рекомендації щодо бюджетної політики.

Із заявою від двох фракцій виступив народний депутат Артур Герасимов.

Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на рік" щодо збільшення видатків на закупівлі, проектування та встановлення кисневих станцій № доповіла народний депутат Інна Совсун.

Метою законопроекту є: покриття критичної потреби опорних закладів у незалежних джерелах кисню, а саме - кисневих станціях.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на рік", якими створити нову бюджетну програму КПКВК "Централізовані закупівлі кисневих станцій для опорних закладів охорони здоров’я".

Заступник Голови Комітету з питань бюджету Володимир Гевко доповів рішення Комітету, який рекомендує Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

За результатами голосування законопроект прийнято за основу голосами.

Верховна Рада голосами прийняла Постанову «Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про урочисте засідання Верховної Ради України з нагоди ї річниці прийняття Акту проголошення незалежності України" № Зміни стосуються зміни опису відзнаки Верховної Ради України "30 років Акту проголошення незалежності України" та нагрудного знака до неї в контексті брендингової концепції Верховної Ради України.

В цілому прийнято Постанову «Про внесення змін у додатку до Постанови Верховної Ради України "Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у році"» №

У другому читанні і в цілому голосами «за» прийнято проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення приєднання до електричних мереж, №

Верховна Рада голосами прийняла у другому читанні і в цілому проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти, №

У пленарному засіданні оголошено перерву.

Після закінчення перерви народні депутати продовжують розглядати питання порядку денного.

Голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Сергій Кальченко доповів рішення Комітету щодо проектів Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від року про прийняття в цілому як Закону України проекту Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення" щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю за №№П і П1.

Комітет рекомендує Верховній Раді визначитися шляхом голосування щодо їх прийняття або відхилення.

За результатами голосування обидва проекти не набрали голосів для прийняття і були відхилені.

Народні депутати розглянули проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від року про прийняття в другому читанні та в цілому проекту Закону "Про внесення змін до статті 4 Закону України "Про пестициди та агрохімікати" щодо ввезення пестицидів на митну територію України, №П.

Проект постанови не набрав необхідної кількості голосів для прийняття («за» - 46).

Народні депутати не підтримали проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від року про прийняття в другому читанні та в цілому проекту Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізмів виведення банків з ринку та задоволення вимог кредиторів цих банків", №П.

Доопрацьований проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо оподаткування доходів від діяльності з організації та проведення азартних ігор та лотерей, №д, доповів голова підкомітету Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Олег Марусяк.

Законопроект має на меті запровадження збалансованої системи оподаткування діяльності щодо організації та проведення азартних ігор та лотерей з урахуванням вартості ліцензій та інших організаційних фінансових, кваліфікаційних вимог до організаторів азартних ігор, операторів лотерей задля утворення сприятливих умов для виведення з тіні та легальної роботи сфери азартних ігор в Україні, залучення на території України іноземних інвесторів, створення додаткових офіційних робочих місць та збільшення податкових надходжень до Державного бюджету України. Проектом пропонується встановити єдину ставку податку на дохід (валовий ігровий дохід), отриманий від організації та проведення азартних ігор та випуску та проведення лотерей - 10%.

Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти доопрацьований законопроект за основу.

Законопроект голосами прийнято за основу.

Народні депутати розглянули правки до проекту Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку галузі електричного транспорту в Україні, №

Верховна Рада голосами прийняла законопроект у другому читанні та в цілому.

Народні депутати розглянули правки до Проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо стимулювання розвитку галузі електричного транспорту в Україні, №

За результатами голосування законопроект прийнято голосами у другому читанні і в цілому.

голосами прийнято у другому читанні і в цілому проект Закону про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" щодо створення умов для виконання угод про врегулювання спору (мирових угод), укладених між іноземним суб'єктом та державою Україна, №

Народні депутати розглянули питання ратифікації.

Проект Закону про ратифікацію Фінансової угоди (Проект "Енергоефективність громадських будівель в Україні") між Україною та Європейським інвестиційним банком, №, доповів заступник Міністра розвитку громад та територій Іван Лукеря.

Народні депутати виступили в обговоренні.

За результатами голосування законопроект прийнято в цілому голосами.

Верховна Рада прийняла у другому читанні та в цілому проекти законів:

- про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціальних гарантій осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, №;

- про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо соціальної захищеності осіб з інвалідністю, №;

- про внесення змін до деяких законів України щодо надання пільг окремим категоріям громадян України, що звертаються за вчиненням консульських дій, №

Народні депутати розглянули правки до проекту Закону про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні, №, і голосами прийняли його у другому читанні та в цілому.

голосом прийнято у другому читанні і в цілому проект Закону про внесення змін до статті 21 Закону України "Про лікарські засоби" щодо заборони продажу лікарських засобів дітям, №

Народні депутати розглянули два законопроекти про внесення змін до Закону України "Про захист суспільної моралі" щодо уточнення деяких положень відносно захисту малолітніх від негативного впливу продукції сексуального чи еротичного характеру за №№ і

За результатами голосування за основу голосами прийнято проект №

Доопрацьований проект Закону про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель, №, доповів Голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський. Він поінформував про опрацьовані пропозиції до законопроекту і рішення Комітету, який рекомендує Верховній Раді прийняти його за основу.

За результатами голосування законопроект голосами направлено на доопрацювання.

На доопрацювання голосами проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження на ринку природного газу обліку та розрахунків за обсягом газу в одиницях енергії, №

Народні депутати розглянули у першому читанні проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях, №

Законопроект доповів голова підкомітету Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Жупанин.

За результатами голосування законопроект голосами прийнято за основу.

Верховна Рада голосами прийняла в цілому проект Закону про ратифікацію Угоди (у формі обміну нотами) між Україною та Європейським Союзом про відновлення дії Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про наукове і технологічне співробітництво, №

Народні депутати підтримали три проекти постанов про перейменування населених пунктів:

про перейменування села Голобородька Лубенського району Полтавської області, №;

про перейменування села Кийданці Коломийського району Івано-Франківської області, №;

про перейменування села Химчин Косівського району Івано-Франківської області, №

Народні депутати розглянули проект Постанови Проект Постанови про призначення позачергових виборів депутатів Карлівської міської ради Полтавського району Полтавської області, №

голосами проект постанови прийнято.

Проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України (щодо платіжних послуг), №, доповіла народний депутат Ольга Василевська-Смаглюк.

Метою законопроекту є удосконалення адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення вимог, встановлених Законом України “Про платіжні послуги”.

Голова підкомітету Комітету з питань правоохоронної діяльності Олександр Дануца доповів рішення Комітету, який рекомендує Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

За результатами голосування законопроект голосами направлено на доопрацювання.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук оголосив про створення міжфракційного депутатського об’єднання «За розвиток гірських територій».

Головуючий закрив пленарне засідання.

Минулого року держбюджет України недоотримав 4,4 млрд грн, запланованих як надходження від грального бізнесу. У році держава знову наступила на ті самі граблі і записала до Держбюджету майже 7,5 млрд грн, які повинні надійти від «ігорки». Але за перші чотири місяці вдалося нашкребти всього млн грн – тобто, менше 8% від цієї суми. Головний «ідеолог» легалізації грального бізнесу в її нинішньому вигляді – громадянин Латвії Борис Баум, що називає себе представником Офісу президента, – вже визнав, що заплановану суму зібрати ніяк не вийде. В ОП, де вважають турболегалізацію грального бізнесу через парламент великим досягненням, – відмовчуються. Ми розбиралися, хто винен в цьому провалі і хто за нього має відповідати.

Ще на етапі підготовки законодавчих ініціатив щодо легалізації грального бізнесу в Україні авторитетні вітчизняні та міжнародні експерти, які пропрацювали в цій сфері не один рік, стверджували: спершу має бути наведений лад у законодавстві, зокрема, параметри податкової бази, що ґрунтувалися б на реальних розрахунках. Другим кроком мала б бути обов'язкова побудова системи контролю грального бізнесу з боку держави. І тільки потім, коли держава отримає нормативний і технічний інструментарій, аби контролювати кожну копійку, що крутиться в «ігорці», відстежувати кожну транзакцію і одночасно контролювати залучення людей до гри, – тільки тоді можна дозволяти операторам відкривати казино, букмекерські контори та зали автоматів. При цьому запускати і рекламувати гральні онлайн-додатки не можна раніше, ніж запрацює офлайн-ринок через очевидний перекіс в бік інтернет-сегменту, що виникне в такому випадку.

Інакше, як попереджали експерти, замість анонсованих стабільних доходів до бюджету і заявлених інвестицій в інфраструктуру, держава отримає жалюгідні крихти зі столу як старих, так і новоявлених гральних «тіньовиків». А замість можливості захистити громадян від лудоманії – тотальне залучення населення до гри на гроші, перш за все, – через гральні онлайн-сервіси.

Але чиновники та депутати вирішили інакше та включили режим турболегалізації. Хоча сьогодні – через п'ять місяців після видачі першої ліцензії – можна констатувати, що всі песимістичні прогнози експертів збуваються. Під виглядом легалізації держава, по суті, узаконила багато схем, які раніше були популярними в тіньовому сегменті. Тільки тепер ділки від «ігорки» можуть робити свої справи абсолютно легально, прикриваючись отриманими ліцензіями. А державний бюджет, замість обіцяних мільярдів, в черговий раз ризикує отримати крихти.

Хто відповість за дірку в бюджеті

У держбюджеті на цей рік закладений дохід за «плату за ліцензії на здійснення діяльності у сфері організації і проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей» у розмірі 7,44 млрд грн. Зауважимо, що це тільки «плата за ліцензії», без статті доходів бюджету, яка мала б бути головною: податкових відрахувань від самої гральної діяльності та організації лотерей (принаймні, саме так це працює в розвинених країнах).

Держбюджет – це офіційний документ, букви (та цифри) якого повинні дотримуватися всі. Тобто ті, хто переконав президента в запланованій сумі доходів майже в 7,5 млрд грн з грального бізнесу, зобов'язані її забезпечити. Наприклад, керівник монобільшості в парламенті Давид Арахамія разом з керівником податкового комітету Данилом Гетьманцевим. А на рівні Офісу президента – Борис Баум, який є креатурою та радником заступника голови ОП Кирила Тимошенка.

До слова, на етапі підготовки законопроекту про гральний бізнес обговорювалися і зовсім фантастичні суми – навіть не 7,5, а близько 9 млрд на рік. Наприклад, таку суму в жовтні року вказувала тодішній міністр фінансів Оксана Маркарова, назвавши її, до речі, «консервативною».

Сьогодні ж головний ідеолог і лобіст турболегалізації «ігорки» з боку Офісу президента Борис Баум раптом змінив свою думку і заявляє, що ніяких 7,5 млрд бюджет не отримає. Звинувачуючи в цьому народних депутатів, які не ухвалили закон про ставки податків на «ігорку». А заодно і Мінфін, який неправильно все прорахував. Виникає логічне питання – а як без цих «дрібниць» можна було взагалі запускати ринок? Насправді, як відзначають експерти, лобісти легалізації «ігорки» могли називати будь-які цифри – хоч 25 або 50 млрд грн. Оскільки все одно всі ці «розрахунки» взяті зі стелі. Наприклад, навіть в держбюджеті на минулий рік,теж фігурувала оптимістична сума надходжень від азартних ігор в розмірі 4,4 млрд грн. Але чи хоч хтось ці гроші побачив?

Це стосується і планів на цей рік: експерти стверджують, що, по суті, вони є фейковими. На це, зокрема, звертав увагу юридичний експерт Українського інституту майбутнього Олександр Чебаненко. Згоден з ним і Микита Бондарев – експерт в сфері GR, публічних комунікацій та грального ринку. Він також вважає, що сума 7,5 млрд є необґрунтованою.

«По-перше, в процесі обговорення законопроекту питання прогнозів бюджетних надходжень було одним з найбільш поширених. Звідки такі цифри? Як рахували? – задається риторичними питаннями експерт. – Відповідей так і не надійшло. По-друге, в країнах з цивілізованим ринком основним джерелом надходжень до бюджету є податки. У нас же поки все зводиться до збору ліцензійних платежів і непрямих відрахувань (нарахування на заробітну плату, податок на виграш). Очевидно, що податки держава не почне збирати, поки не запрацює система онлайн-моніторингу. Доти ринок буде жити сам по собі, а держава взагалі не знатиме його реальних обсягів. Тут важливо врахувати, що якщо держава на цьому ринку не контролює гроші, вона цей ринок взагалі не контролює».

Експерти Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) спробували отримати офіційне обґрунтування закладених в бюджет 7,5 млрд грн надходжень від «ігорки» і направили запити до кількох відомств – Міністерство фінансів, Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей, Укрстат, Рахункову палату та Держказначейство. І у цих же відомств поцікавилися динамікою податкових надходжень за період, коли гральний бізнес був дозволений минулого разу, – з до року – з надією знайти там співставні цифри. Тільки от жодна з державних структур не змогла надати хоча б якісь розрахункові дані, які б лягли в основу відповідних заявлених параметрів держбюджету на рік.

Деякі дані щодо надходжень у попередні роки вдалося отримати від Державної податкової служби, (куди перенаправив запит Укрстат) і Держказначейства. Тільки от із наданих ними таблиць випливає, що до заборони грального бізнесу в році податкові надходження до бюджету від нього були просто смішними: трохи менше 1,4 млн – за рік, тис. – за й, 2,6 млн грн – за й, 2,9 млн грн – за й. Жалюгідні копійки у порівнянні з анонсованими 7,5 млрд, чи не так?

Справедливості заради, ситуація з місцевими бюджетами була іншою: туди перераховувалися кошти від придбання патентів на гральний бізнес. Тут вже суми у річному вимірі обчислювалися десятками і навіть сотнями мільйонів гривень.

Але і за часів, так би мовити, «розквіту» «ігорки» в Україні, коли автомати були на кожному розі, в перерахунку на нинішній курс доходи від грального бізнесу становили трохи більше 2 млрд, але аж ніяк не 7,5 млрд, і тим більше не 9 млрд грн.

Цікавим є ще один пасаж з відповіді Державної податкової служби – про прогнозні показники доходів від грального бізнесу в розрізі бюджету на рік. «На рік Міністерством фінансів України прогнозні показники доходів бюджету від діяльності з організації і проведення азартних ігор і державних лотерей в Україні ДПС не надано», – зазначили у відомстві.

Тому звідки взялися 7,5 млрд – залишається великою загадкою, каже експерт МЦПД Єгор Киян.

«На жаль, з року в рік український уряд продовжує традицію видавати бажане за дійсне, – вважає аналітик. – Відсутність обґрунтувань і відповідей щодо прогнозованих доходів від грального бізнесу дозволяє стверджувати наступне: як і у випадку з приватизацією (коли «малювали» цифри доходу від неї в 20 млрд, а план виконали всього на 1%), зараз «малюють» нічим не підтверджену цифру в 7,5 млрд доходів до бюджету від грального бізнесу. Як наслідок – неможливість виконання цього індикатора може привести до штучного створення бюджетного дефіциту через недостатні надходження. Крім того, очевидно, що при встановленні цілей ніяк не дотримувалися критерії відповідальності за їхнє досягнення. В іншому випадку ухвалювалися б більш зважені рішення, із залученням експертного середовища та бізнесу».

Звертають увагу на хибну практику використання надуманих показників при підготовці бюджету не тільки експерти, а й державні контролюючі органи. Так, у висновках Рахункової палати за результатами аналізу річного звіту про виконання держбюджету на рік (який, нагадаємо, недоотримав запланованих 4,4 млрд грн від грального бізнесу) «фінансовий цербер» прямо закликає при формування бюджету використовувати «тільки обґрунтовані» розрахунки надходжень і «відмовитися від практики обліку в проекті закону про державний бюджет як дохідних джерел платежів, стягнення яких не унормовано».

І ще один цікавий момент. Існує експертний висновок щодо проекту Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо створення державного фонду підтримки медицини, спорту, освіти, культури». В ньому, чи не вперше, наведені більш-менш близькі до реальних цифри надходжень до бюджету від грального бізнесу. Просто процитуємо прогноз на наступний рік: «Прогнозні показники надходжень до державного бюджету на рік за кодом «Плата за ліцензії на здійснення діяльності у сфері організації і проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей» становитимуть 1 тис грн (згідно з листом Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей від № / )».

1 млрд, а не 7,5 млрд! Коментарі, як то кажуть, зайві.

(для ознайомлення натисніть на зображення)

«Не так сталося, як гадалося»

Втім, неможливість зібрати заявлену суму до бюджету через завищені оцінки – це лише один з індикаторів того, що легалізація грального бізнесу в Україні пішла не так. Насправді, ухвалені галопом рішення в цій сфері загрожують і низкою інших негативних наслідків, які є не менш серйозними, ніж бюджетна дірка в кілька мільярдів.

Зокрема, мова про провал головних заявлених цілей легалізації: побудову грального ринку за цивілізованими стандартами і залучення серйозних інвестицій в цю галузь, перш за все, з-за кордону. На сьогодні можна констатувати, що поки в цьому відношенні все далеко не так райдужно, як прогнозувалося.

«Як відомо, президент спочатку говорив про казино в готелях категорії 5* і розвиток окремих туристичних зон, – нагадує експерт Микита Бондарев. – У підсумку все трансформувалося в «можна все і всюди» Якщо говорити про процес – як мені здається, відбувається він не зовсім так, як повинен. Наприклад, ліцензії почали видавати ще до того, як відповідна комісія напрацювала повну регуляторну базу, – а це велика помилка. Власне, іноземні експерти попереджали, що спочатку регулятор повинен надати вичерпний пакет документів, а тільки потім приступати до видачі ліцензій. Але у України, як завжди, свій «особливий» шлях».

Ігнорування попереджень фахівців про необхідність обов'язкового запровадження контролю грального бізнесу з боку держави, зокрема, необхідності запуску системи онлайн-моніторингу ще до початку видачі ліцензій на проведення гральної діяльності, на думку експерта, може призвести до досить сумних наслідків. Зокрема, в контексті поширення лудоманії. Нагадаємо, в «неважливості» даного підходу лобісти змогли переконати президента і депутатів. Як результат – впровадження онлайн-моніторингу було відкладено.

«Контроль грошей – це ж не тільки податки, а в першу чергу, захист громадян, – зауважує Бондарев. – Саме він має бути першочерговою метою державного регулювання грального бізнесу. Про це ж свідчить практика Європейського Суду. Простий приклад: іспанський регулятор під час локдауну помітив, що у онлайн-операторів сильно зросли добові обороти – і обмежив операторам рекламу. Все логічно: люди сидять вдома, їх агресивно таргетує реклама онлайн-казино – і люди починають програвати гроші, які їм надали як підтримку на час локдауна. Тобто держава таким чином дбає про людей . А якби не наявність системи онлайн-моніторингу, то як би регулятор побачив потенційну небезпеку?»

Кандидат політичних наук, юрист і фінансист Олексій Буряченко звернув увагу на ще один дуже неприємний прокол нинішньої легалізації, який, на його думку, загрожує і гральному ринку, і бюджету серйозними негативними наслідками.

Йдеться про відвертий перекіс нинішньої легалізації в бік онлайн-казино. Останні тотально захоплюють ринок, виключаючи захід у нього серйозних іноземних інвесторів, які б могли ґрунтовно вкластися в інфраструктуру, побудувати готелі і створити робочі місця.

«Я неодноразово заявляв раніше, що на гральному ринку в жодному разі не можна допустити фінансово-економічної дискримінації для різних сегментів грального бізнесу, – впевнений експерт. – Що ми бачимо сьогодні, коли вже почалася видача ліцензій? Все розгортається саме за тим негативним сценарієм, про який я раніше попереджав: відбувається дискримінація офлайн-казино на догоду інтернет-закладам. Потрібно розуміти, що для розвитку інфраструктури офлайн-казино в готелях потрібен певний час. За моїми розрахунками, приблизно два роки. Цей час потрібен, аби Україна змогла домовитися про інвестиції, опрацювати правила майбутньої співпраці, які б були взаємовигідними. А потім вже – при цьому одночасно – можна було б запускати ринок в інтернет-сегменті і сегменті реальних казино».

За словами Буряченка, просуваючи саме нинішній підхід до легалізації «ігорки», його лобісти та ідеологи ще на етапі підготовки законодавства займалася маніпуляціями. У підсумку і вийшла ситуація, коли доводиться визнавати, що ані обіцяної багатомільярдної суми для бюджету, ані обіцяних інвестицій, пов’язаних з гральним бізнесом, виручити не вдасться.

«По суті, за «намальованими» цими лобістами на чолі з ідейним натхненником Баумом 7,5 млрд грн - нічого не стоїть, – відзначає аналітик. – Ніхто під час розробки законопроекту і механізмів його запуску не брав до уваги реальні розрахунки. Крім того, і натяку не було на системний і комплексний підхід під час ухвалення рішень, на взаємодію органів державної влади з органами місцевого самоврядування, з тими ж інвесторами. Ніхто не проводив роботу, аби зацікавити їх в будівництві нових готелів, розвитку суміжної інфраструктури. На жодне з цих питань законодавчо не була надана відповідь. У результаті складається враження, що ухвалення закону було спрямовано тільки на одне: легалізацію інтернет-сегменту грального бізнесу (бенефіціари якого в основному знаходяться поза межами України), який, з одного боку, є дуже складно і слабо контрольованим, з іншого – не має жодного стосунку до інвестицій і розвитку інфраструктури».

Що робити зі Скрипкою?

Прорахунки в історії української легалізації грального бізнесу цілком очевидні не тільки для фахівців. З ними щодня стикається чи не будь-який житель України.

Мабуть, ви часто зустрічали в Інтернеті рекламу онлайн-казино «Рога-копита»», яка пропонує вам просто зараз зареєструватися і одразу ж отримати на рахунок « умовно-безкоштовних гривень», або « обертань барабана». Ваші діти грають в «Тома», «Дракончика» або інші онлайн-ігри? Напевно, 30% спливаючої реклами – це пропозиції пограти в щось на гроші. Навіть в столичному метро мало не кожна друга реклама на інформаційних панелях потягів – усміхнений відомий співак, який рекламує ігри на гроші. І зовсім не факт, що ігри легальні, адже ліцензій видано було не так вже й багато.

«Першочергове завдання держави – захист громадян. Власне, Європейський Суд говорить про те, що модель державного регулювання грального бізнесу має бути придатною «для досягнення цілей обмеження експлуатації людської пристрасті до азартних ігор, щоб уникнути ризику злочинів і шахрайства, пов'язаного з азартними іграми», – розповідає про сьогоднішню ситуацію з рекламою «ігорки» Микита Бондарев. – Чи є агресивна реклама формою «експлуатації людської пристрасті до азартних ігор»? Так. Чи робить щось український регулятор? Боюся, що ні».

Бондарев наводить приклад, коли до Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей надійшла скарга на одного з операторів азартних ігор. Сайти цього оператора були не тільки відповідно орендовані, а й мали відповідні контакти (зокрема, контакти для преси). Комісія дала оголошення на своєму сайті, що оператору дійсно дали дві ліцензії – на онлайн-казино і букмекерство, але свою діяльність оператор повинен проводити на сайті з іншою адресою. Тому громадян, що мають справу з цим оператором, закликають бути пильними! Ані роз'яснень оператора, ані інформації про те, чи взагалі, комісія зверталася до оператора за цими роз'ясненнями, нема. Так само, як і інформації про те, що зробить комісія, аби на ці сайти більше ніхто не міг потрапити (на один, до речі, можна і зараз без проблем зайти).

Простіше кажучи, підтримавши турболегалізацію на догоду операторам, українська влада абсолютно не подбала про захист українців від згубного впливу грального бізнесу. Хоча в усьому світі саме це є пріоритетом. По суті, в розумінні цивілізованих країн, легалізація повинна проводитися виключно, аби максимально захистити суспільство від аддиктивного середовища, яким є весь гральний бізнес. Тобто, спочатку ідея легалізації повинна була працювати не на власників автоматів, казино, букмекерських контор і інших представників «ігорки», а на захист від них суспільства. В Україні, на жаль, вчинили навпаки.

Характерно, що сьогодні факт помилки, зокрема, щодо засилля неконтрольованої реклами гральних закладів, починають визнавати навіть самі лобісти «ігорки». Так, навіть сам Борис Баум нещодавно в обізвав «ідіотами» тих, хто безконтрольно розміщує рекламу гральних закладів. І поскаржився, що нічого не може з ними зробити.

«Ось, наприклад, «Джокер» рекламується по всіх сайтах (хоча, згідно із законом, така реклама заборонена, - ред.) Але вони рекламують. Що ми можемо зробити з цим Скрипкою (мається на увазі реклама гральних закладів за участю відомого співака Олега Скрипки, – ред.)? Місто розклеїло їхню рекламу. Ми дзвонили до кіберполіції, казали: «Знайдіть цих ідіотів, зніміть». У відповідь: «Ми не можемо, це належить місту». І ми нічого зробити з цим не можемо. Тому, чим швидше вони увійдуть до легального поля, тим швидше комісія зможе з цим щось робити. Але це така тонка грань, нас постійно підставляють. То Мінфін, то ще хтось. Тобто нам не дають запуститися», – скаржиться Баум.

Лудоманія за грузинським сценарієм

Виникає логічне питання: а навіщо було запускати ринок за наявності подібних ризиків і перекосів? Щоб «зробити приємне» власникам грального бізнесу?

До слова, подібний підхід, коли легалізація проводилася в інтересах гральних магнатів, був кілька років тому реалізований в Грузії. Тієї самої, яку дуже люблять ставити в приклад українські лобісти.

В одному з останніх інтерв'ю Баум розписував, який величезний гральний ринок сформувався в Грузії: «Наша амбіція – зібрати від 5 до 7 млрд грн до бюджету. Розуміємо, що оборот цього ринку, прибутковість дорівнює десь 50 млрд грн. Тому що в маленькій Грузії цей показник – млрд грн, тобто 4 млрд дол. А Україна набагато більша».

Водночас Баум чомусь забув згадати про таку «незначну деталь», як тотальна залученість населення Грузії, а найголовніше – молодого населення, в гру на гроші. Наприклад, про те, що 90% річних грузин грають. Грають 68% річних і 28% річних жителів цієї країни. В цілому ж близько тисяч жителів Грузії (де всього-то проживають 3,7 млн людей) підсіли на гру на гроші.

Характерно, що сьогодні такий саме меседж, про те, як «все прекрасно з казино в Грузії» – намагається проштовхнути і Михайло Саакашвілі. Не згадуючи, щоправда, що катастрофічна ситуація в Грузії, де кількість лудоманів досягла критичної позначки, а влада підсіла «на голку» надходжень від «ігорки», склалася саме за його правління.

Дуже хотілося б сьогодні запитати у президента – якщо же хтось переконав його провести легалізацію в турборежимі і ухвалити бюджет із заявленим доходом від «ігорки» в 7,5 млрд, – то хто буде відповідати за дуже очікувану бюджетну діру? Це зроблять з власної кишені Баум чи Арахамія, Гетьманцев, Тимошенко? І як бути з президентськими обіцянками побудувати чесний і прозорий гральний ринок? Забути і пробачити?

Інна Михайлівська, для «Главкома»

Довго й нудно - п&#;ять років - очікували оператори ринку лотереї (строк дії ліцензій яким з р. навіть перестали подовжувати), щоб чиновники Мінфіну виконали свої прямі обов&#;язки, і тільки 5 травня на сайті міністерства з&#;явився довгоочікуваний документ - Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей. Точніше, проект нормативного документа, який, судячи з його змісту, претендує "поліпшити" закон і ігнорує контроль лотерейного оператора, тим самим створюючи умови для легалізації ігорного бізнесу під виглядом лотереї.

Ні, все-таки недооцінювала працівників рідного міністерства Олена Макєєва, заступник міністра фінансів часів Наталії Яресько. У своєму листі від р. до прокуратури Київської області вона так оцінювала їхню компетентність: "представники Мінфіну не мають спеціальних знань і навичок у сфері ігрового бізнесу або лотереї, оскільки користуються загальнодоступними нормами чинного законодавства". Але ж треба бути серйозним фахівцем (ще ліпше - фокусником), щоб тривіальні ліцензійні умови (ЛУ) перетворити на документ який: 1) фіксує монополію (аж ніяк не державну) на лотерейному ринку; 2) перетворює лотерею на ігорний бізнес (легалізуючи ігрові автомати й бетинг); 3) повертає корупційну залежність оператора від чиновника; 4) забезпечує разові надходження в держбюджет за рахунок продажу ліцензій, одночасно позбавляючи бюджет фінансових перспектив у наступні роки…

Можна, але гроші - наперед

А яке самовладання, подумати тільки, держчиновники п&#;ять років зволікали з виписуванням ліцензійних умов! І нічого… Хоча тільки ледачий не говорив про щорічні багатомільярдні втрати бюджету. Дочекалися-таки свого зоряного часу, коли ринок повністю зруйновано і його нікому захистити. Тепер готові диктувати свої умови, і закон "Про державну лотерею", виявляється, їм уже не перешкода. Вони навіть готові мінімізувати "недоліки і прогалини Закону" постановою КМУ (який затверджує ЛУ), що має нижчу юридичну силу.

Та тільки вік їх видає: судячи зі змісту ЛУ, тягнуть чиновники лотерею в часи прем&#;єрства Януковича року. Солодко тоді жилося чиновникам, які управляли ринком у ручному режимі, - видно, сумують за минулим.

Але в якій цивілізованій країні чиновники дають на підпис своєму шефові документ, яким порушують закон? А коли відразу два чи три? Проте, як і в дореволюційні часи, вони пропонують розбити плату за видачу ліцензії на дві частини - фіксовану й нефіксовану (щорічну плату). Раніше ці частини називалися платою за ліцензію (щорічна плата) і платою за видачу ліцензії. Але ж Кабмін, затверджуючи своєю постановою ЛУ, має право лише встановлювати плату за видачу ліцензії і, розбиваючи її на частини, він фактично порушує ст. 7 Закону "Про держлотереї в Україні". Крім того, ст. 14 Закону "Про ліцензування видів господарської діяльності" також передбачає тільки плату за видачу ліцензії - і жодних платежів за її використання. А ще "органу ліцензування забороняється вимагати в суб&#;єктів господарювання внесення плати за видачу ліцензії до ухвалення рішення про її видачу". Але чиновники все одно хочуть отримати ці гроші наперед. Та якби тільки це…

Всупереч ст. 5 Закону про держлотереї і ст. 17 Закону про ліцензування, автори проекту нових ЛУ в п. 21 повертають стару корупційну норму (для себе коханих?), що передбачає обов&#;язково додавати в ліцензійну справу локальні документи ліцензіата - умови проведення конкретної лотереї. Тобто тепер долю тієї чи іншої лотереї віддають на відкуп чиновникові, з усіма відповідними наслідками. Але, подбавши про особисту значимість чиновника та перспективу його заможного існування, чомусь зневажливо поставилися до державного контролю.

Де контрольні ваги?

Невже за п&#;ятирічку підготовки нових ЛУ ніхто з працівників Міністерства фінансів, яке є регулятором лотерейної діяльності в Україні, не поцікавився світовою практикою контролю над лотереєю. Навіщо тоді були потрібні закордонні вояжі?

У результаті контроль зводиться переважно до використання звичайних РРО (реєстраторів розрахункових операцій, або, по-простому, касових апаратів) у пунктах реалізації лотерей.

Ну, не можуть не знати фахівці регулятора, що, наприклад, магазини, у яких приймають ставки на спортивні події або стоять ЛТС (лотерейні термінали самообслуговування) мають постійну клієнтську базу - на практиці це понад 90% усіх відвідувачів. До чужинців там ставляться з великою підозрою. А гравцеві, якого добре знають, ставку через касовий апарат зазвичай не проводять. На жаль, пункт з реалізації лотереї - це не продуктовий маркет з живою чергою до каси. Тут продавцеві, який проводить ставку повз касу, нема чого боятися. У цьому випадку РРО, скоріше, профанація, ніж дієвий метод контролю.

До того ж гравці в лотерею не тільки грають, а й виграють. І їм треба виплачувати виграші. А як це зробити через касовий апарат? Поверненням по касі? Але це операція не з простих, і якщо таких виграшів багато (особливо дрібних), то це вже не контроль, а головний біль.

І це тоді, коли в сучасній світовій лотерейній практиці є лотерейні термінали, через які приймають ставки, виплачують виграші й усі дані відображаються в центральній системі (ЦС). Головне - видно залишок у касі в режимі онлайн. У будь-який момент можна звірити залишки в касі магазину з даними ЦС і проконтролювати прозорість роботи оператора. Але є один маленький нюанс: щоб досягнути такої ідилії, лотерейні фахівці, якими нині керує заступник міністра фінансів Сергій Марченко, мали б потурбуватися про вимоги до програмного забезпечення ЦС. А в ЛУ якраз немає вимог щодо авторства і сертифікації ПЗ, яке фіксує продажі й виграші і передає цю інформацію в Казначейство.

Незрозуміло також, як і хто все це перевірятиме й контролюватиме. Які покарання передбачено за порушення. Апогеєм оригінальності контролю можна вважати п. 79 ЛУ - "Контроль за проведенням державних лотерей з використанням електронних систем прийняття ставок на участь у державній лотереї в режимі реального часу здійснюється Казначейством"

Не може ж бути, щоб фінансові відносини були побудовані на довірі Мінфіну й оператора! Останній має всі можливості поставити піратське ПЗ і налаштувати його як йому заманеться і для передачі інформації про ставки в Казначейство, і для роботи самих ЛТС, які можуть функціонувати в режимі, близькому до роботи ігрового автомата.

Мафія брала за "стілець", чиновники хочуть - за "двері"

За такого оригінального контролю з боку регулятора ніхто не може виключити, що лотерейний термінал самообслуговування не працюватиме за однією з програм ігрового автомата, який належить до приладів для організації азартних ігор. А це порушення ще й закону про заборону ігорного бізнесу.

Та й це ще не все. У проекті ЛУ немає чіткого розмежування між лотереєю Тото і букмекерством. А як відомо, останнє теж віднесено до азартних ігор і заборонено в Україні. У результаті такого ліцензування лотереї ми можемо отримати заодно й легалізацію азартних ігор. Правда, за винятком класичного казино з ігровими столами, зате в умовах каламутного грошового потоку, що буде забезпечений слабкістю контролю регулятора. Адже невідомо, скільки всього заплачено за гру, скільки ставок зроблено, скільки виграно, скільки грошей має залишитися в касі. У результаті не ясно, з чого платити податки.

Провокується ситуація, коли податків не платитимуть. Тобто, звичайно, за ліцензії заплатять ,4 млн грн одноразово і ,4 тис. або 16,24 тис. грн (відповідно тис., і 10 прожиткових мінімумів) щорічно, залежно від виду пункту розповсюдження лотерей. І більше не платитимуть. Адже ми це вже проходили, але чиновникам таки кортить повернутися в минуле - податки будуть мізерні, зате ніхто не причепиться, бо все згідно з ліцензійними умовами.

Іншими словами, оподаткування фактично зведеться до примітивної плати за "двері". Так і напрошується аналогія з мафіозними поборами, але навіть вони були більш справедливими - все-таки брали гроші за "стілець". А наші регулятори, виходить, бояться навіть за двері закладу зазирнути. Хоча є ж різниця: пункт гри в лотерею з 10 або сотнею ЛТС, кожен з яких забезпечує виторг від до грн у день.

Утім, стільці й двері - дрібниця порівняно з тим, що Мінфіну не цікаво, хто є бенефіціаром потенційного ліцензіата. При цьому він усе ще переймається тим, як не допустити до ліцензування дві з трьох діючих лотерейних компаній навіть через рік чи два після зняття з них санкцій, якими тимчасово обмежено деякі господарські операції цих компаній. І неважко зрозуміти, що пропонована квазілегалізація азарту під виглядом ліцензування державної лотереї готується ще й в умовах фактичної монополії одного приватного оператора - УНЛ.

Інфо фахівцеві

Грати в таку лотерею вже буде небезпечно. Але дозвольте засумніватися в дієвості запропонованого захисту гравців від азарту обмеженням максимального розміру призового фонду, про який ідеться в п. 88 ЛУ. Мало допоможе тут і заборона операторові використовувати картинку на екрані ЛТС, що нагадує процес прокручування барабана - символу гри на ігровому автоматі.

Давайте без образ, адже на кону здоров&#;я співвітчизників, - надаємо інформацію фахівцеві. У світовій практиці вважається, що обмеження азарту (а отже й зниження ризику захворіти на лудоманію) перебуває у площині обмеження максимальних виграшів, їх частоти та збільшення часового інтервалу між зробленою ставкою і побаченим за нею результатом.

Якщо бідність неминуча, то хоча б не доводьте людей до хвороби…

13 серпня року – дата, що знаменує успішне завершення довготривалого та суперечливого шляху закону "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" до ухвалення та набуття чинності. 

Протягом останніх шести років навколо "грального" закону було зламано немало списів.

Одні доводили, що гральним автоматам у країні не місце, а надіям наблизитися до успіху Лас-Вегаса судилося розбитися на крутих скелях українських реалій.

Інші оперували цифрами, нагадуючи про розквіт тіньового ринку ігорного бізнесу, обсяг якого, за консолідованими оцінками експертів, "тягне" на 1 млрд євро, з яких державна скарбниця нічого не отримує.

Реклама:

Незважаючи на завершення баталій на користь принципу "не здатен перемогти – очоль", розраховувати на мир не доводиться.

Напередодні Національне агентство з питань запобігання корупції випустило заяву про те, що текст документа містить значні корупційні ризики через неузгодженості низки положень.

Причини запеклих суперечок зрозумілі. Гральний бізнес – це сфера, де надзвичайно складно розмежувати інтереси його власників та ризики для гравців, які можуть потрапити в "азартну" залежність.

Тим не менше, заборона азартних ігор та відсутність закону не дорівнювала відсутності азартних ігор. Наявність недосконалого регулювання – краще за ідеальне нереалізоване регулювання.

Що ж передбачає закон для ринку азартних ігор?

Вертикалі грального бізнесу

Закон легітимізує основні вертикалі грального бізнесу, серед яких – казино та онлайн-казино, букмекерська діяльність у букмекерських пунктах та онлайн, зали гральних автоматів та онлайн-покер.

Отримати ліцензію на кожен вид діяльності, за законом, може лише компанія, створена за українським правом.

Казино

Закон дозволяє відкривати казино лише в готелях, які відповідають низці вимог.

Так, у столиці казино з'являться у п'ятизіркових готелях з кількістю номерів не менше В інших містах операторам дозволяється розміщувати казино в чотиризіркових та п'ятизіркових готелях, які мають сто і більше номерів. 

Очікували вето: Зеленський підписав закон про гральний бізнес, не дивлячись на колізію у правках

Казино дозволені також у заміських комплексах відпочинку площею не менше 10 тис кв м з п'ятизірковим готелем.

До того ж, законодавець вирішив розкрити потенціал деяких територій і придумав поняття "спеціальна гральна зона". Таких зон буде п'ять, їх визначить уряд. Розташують їх у регіонах, розвиток яких необхідно стимулювати.

Також закон запроваджує інвестиційну ліцензію. Її можна отримати, збудувавши п'ятизірковий готель з номерами в Києві або із номерами – в інших містах. Тоді оператор звільняється від плати за ліцензію, строк дії якої – десять років.

Онлайн-казино

Закон не висуває спеціальних вимог до приміщень оператора онлайн-казино чи його фактичної присутності, крім того, що оператором може бути лише українська компанія.

Попередні версії містили норму, яка зобов'язувала операторів онлайн-казино розміщувати сервери в Україні, однак у фінальному тексті це правило відсутнє.

Для всіх онлайн-операторів казино передбачені загальні вимоги, наприклад, наявність доменного імені в зоні .ua та зареєстрованого сайту, через який онлайн-оператор веде свою діяльність.

Букмекерська діяльність

Букмекерська діяльність може здійснюватися онлайн та офлайн через букмекерські пункти на підставі єдиної ліцензії. 

Встановлені в законі вимоги до розміщення букмекерських пунктів суворі: у три-п'ятизіркових готелях з номерним фондом понад 50 номерів у Києві та понад 25 номерів – в інших містах. Мінімальна площа букмекерського пункту – 50 кв м.

У зв'язку з цим охочих відкрити букмекерські пункти буде небагато. Водночас завдяки легалізації кількість регульованих онлайн-букмекерів повинна суттєво зрости.

Закон також дозволяє відкрити один букмекерський пункт на іподромі, де прийматимуть ставки на результати кінних перегонів.

Гральні автомати

Одна з найбільш суперечливих вертикалей азартних ігор – сумнозвісні "однорукі бандити". Навколо цих гральних автоматів гриміли чи не найзапекліші суперечки та лунали заклики не допустити масової гральної залежності населення.

Ставити автомати можна в казино на підставі ліцензії на казино та в залах гральних автоматів на підставі окремої ліцензії.

Як і букмекерські пункти, зали гральних автоматів можна розташовувати лише в три-п'ятизіркових готелях з 50 номерами і більше в Києві, 25 номерами і більше – в інших містах. Одна ліцензія дає право встановити гральних автоматів. 

Гральний бізнес вивели з "тіні": 10 головних змін нового закону

Депутати передбачили низку обмежень на розташування залів гральних автоматів. Вони заборонені в населених пунктах, де проживає менш як 10 тис осіб. Не можна відкривати зали ближче метрів до навчальних закладів.

До того ж, операторам заборонено використовувати гральні автомати, виготовлені до року.

Онлайн-покер

Відповідно до закону, ліцензії видаються лише на онлайн-покер. Офлайн-покер можливий в казино як одна з азартних ігор або у формі спортивного покеру, який не вважається азартною грою.

Ліцензійні платежі та податки

Вартість ліцензій

Вартість ліцензій стала однією з головних підстав для критики перших версій закону. 

На зменшенні ліцензійних платежів наполягали міжнародні гравці. До них прислухалися: у фінальній версії документа ставки значно нижчі.

&#;  Казино – 60 тис мінімальних зарплат (,4 млн грн) у Києві і 30 тис мінімальних зарплат (,7 млн грн) в інших містах за п'ятирічну ліцензію.

За обладнання доведеться платити окремий щорічний внесок:  мінімальних зарплат (,5 тис грн) – за стіл з рулеткою, 90 мінімальних зарплат ( тис грн) – за стіл без рулетки, шість мінімальних зарплат (28,3 тис грн) – за гральний автомат.

&#;  Онлайн-казино –6,5 тис мінімальних зарплат (30,7 млн грн) за п'ятирічну ліцензію.

&#;  Букмекерська діяльність –30 тис мінімальних зарплат (,7 млн грн) за п'ятирічну ліцензію та щорічно 30 мінімальних зарплат за кожен букмекерський пункт.

&#;  Зали гральних автоматів –7,5 тис мінімальних зарплат (35,4 млн грн) за п'ятирічну ліцензію та щорічно шість мінімальних зарплат (28,3 тис грн) за кожен автомат.

&#;  Онлайн-покер –5 тис мінімальних зарплат (23,6 млн грн) за п'ятирічну ліцензію.

А що на практиці?

Здавалося б, про яку практику можна говорити, якщо повноцінно ринок азартних ігор у новій правовій парадигмі ще не запрацював? Проте деякі потенційні труднощі та недоліки можна відзначити вже зараз.

Лотереї

Хоча перші варіанти законопроєкту передбачали єдине регулювання для всіх видів азартних ігор, з фінальної версії закону лотереї були виключені.

Їх продовжив регулювати дещо застарілий закон "Про державні лотереї в Україні" з деякими правками, внесеними новим законом. Як і раніше, лотереї не вважаються азартними іграми.

Така ситуація може зіграти з ринком злий жарт: починаючи з неможливості гармонізувати норми законів про лотереї та про азартні ігри і закінчуючи тим, що чинне регулювання може не дозволити іноземним операторам лотерей зайти в Україну.

Ліцензійні платежі на перехідний період

Закон передбачає, що до моменту запуску Державної системи онлайн-моніторингу платежі за ліцензії на онлайн-казино, букмекерську діяльність та гральні автомати стягуються в потрійному розмірі.

Державна система онлайн-моніторингу – це спеціальне програмне забезпечення, покликане контролювати ринок азартних ігор у режимі реального часу. Систему планується запустити протягом двох років з моменту набуття чинності законом. Ще пів року оператори матимуть на підключення свого обладнання до системи.

Однак є побоювання, що старт системи онлайн-моніторингу може пригальмуватися на невизначений час. Якщо це станеться, то підтримання ліцензій вдарить по кишенях операторів.

Підписаний закон про гральний бізнес не може бути реалізований – НАЗК

Чи буде happy end

Спрогнозувати, що буде з українським гральним бізнесом, не може ніхто. Проте авторка статті, яка більш як шість років брала участь у розробці регулювання для українського ринку азартних ігор, має кілька припущень.

В "опануванні" українського ринку грального бізнесу зацікавлена низка іноземних операторів, які звикли працювати, дотримуючись чітких міжнародних стандартів і правил.

Є велика надія, що вони власним прикладом покажуть, як повинен діяти добросовісний гральний бізнес, створюючи на українському ринку зразкову ділову культуру та практику і роблячи його більш прозорим та цивілізованим.

У будь-якому разі, ставки зроблені, лишилося побачити, як вони зіграють.

Аліна Плющ, партнер ЮФ Sayenko Kharenko

Автор дякує за допомогу в підготовці тексту юристу Sayenko Kharenko Ярославі Чернищук

SOE WEEKLY

Приватизація майже стоїть, ФДМУ хоче управляти основними держпідприємствами і може отримати нового голову

НБУ закликає держбанки не інвестувати в облігації країн G7, "Українські розподільчі мережі" отримали державні частки у п'яти обленерго: головні події у житті держкомпаній 3 – 10 листопада.

інфраструктура

Шефство країн над відбудовою регіонів: чи спрацювала ідея Зеленського

На заклик президента до партнерів допомогти відновити постраждалі регіони відгукнулося чимало держав, однак показовим став приклад лише однієї з них.

WEEKLY CHART

Безвихідне положення. У яких галузях бізнес не почав бойкот РФ?

Які сектори та фірми досі найбільше підтримують агресора.

PROMOTED

Інвестиції в землю під час війни: якою є стратегія, що принесе прибуток

Після зняття мораторію на продаж землі та відкриття ринку у липні року земельні ділянки сільськогосподарського призначення стали одним з найвигідніших інвестиційних інструментів українців.

фінанси

Держбанки хочуть вкластися в американські облігації, але НБУ проти. Що відбувається?

Звідки у банків "зайва" валюта за кордоном і чому вкласти її в український держборг не так просто?

PROMOTED

Відбудова не на часі?

Європейські партнери допомагатимуть відновити об’єкти в постраждалих українських громадах