В Україні Узаконять Казино В 2023 Році

УЗеленського легалізують ігровий бізнес для «обілєчіванія» Кабміном і Аваковим?

Шанси 99 зі

Нарешті у «Наших грошей» опинився законопроект «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», титрований міністром фінансів Оксаною Маркаровою та головою уряду Олексієм Гончаруком (скачати весь текст). Днями Гончарук обіцяв, що завдяки саме цьому проекту з вулиць приберуть нинішніх лотомутантів, а держава заробить на легалізації ігорки ,5 мільярди гривень.

Законопроект «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор». (скачати весь текст)

На жаль, все не так добре.

Проблема перша.Скільки точок залишиться? Ключовою антимутантською новелою є намір загнати казино і зали ігрових автоматів в готелі. Казино &#; в 5-зіркові, автомати &#; в зіркові. І при цьому щоб кількість номерів була більшою від ( для Києва, для всіх інших міст). І щоб у кожному залі було не менше автоматів також в залежності від розміру міста.

Це добре. Бо великі готелі у нашій не дуже туристичній країні &#; не на кожному кроці. У Києві їх усього півтори сотні, та й серед них не дуже багато мають понад номерів (це мінімум, визначений ігровим законопроектом для Києва).

Отже, здається, що гравцю доведеться постаратись аби дістатись до місця, де протринькують гроші.

Однак є питання. У законопроекті написали, що по всій Україні дозволять роботу 40 тисяч автоматів. У містах з населенням понад тисяч людей можна відкривати салони з не менше ніж 50 автоматами, у менших містах – не менше 25 автоматів на салон. Також регламентовано, що Києву дозволять 15 тисяч автоматів. Навіть, якщо усі великі готелі скористаються своїм правом, то, значить, передбачається, що в кожному такому салоні буде близько автоматів. У це віриться не надто. Але навіщо тоді дозволяти таку велетенську кількість салонів ігрових автоматів, якщо їх ніде буде розміщувати?

Перейдемо тепер до більш серйозних речей.

Проблема друга. Автомат під соусом букмекерства.

Окрім класичних «одноруких бандитів» у Києві залишиться ще щонайменше букмекерських пунктів, у яких без жодних обмежень буде дозволено встановлювати так звані ставкомати. Це електронні апарати у вигляді тих самих ігрових автоматів, які створені для прийому ставок на різні події. У свою чергу законопроект визначив, що «подія –спортивний, культурний, суспільно-політичний, віртуальний або інший захід або його епізод». Тобто букмекери цілком законно зможуть приймати ставки на те, чи випаде перед гравцем 5 морквинок у рядочок, якщо він натисне певну кнопочку. Фізично це нічим не буде відрізнятись від ігрових автоматів, юридично – так.

Варто нагадати, що і теперішні ігрові автомати маскуються під законослухняні «лотереї», у що різноманітні правоохоронні і виконавчі органи охоче вірять. Особливо після дружнього спілкування із власниками салонів.

Більше того. Законопроект від стадії написання до потрапляння у Кабмін пережив кілька мутацій. І однією з найважливіших втрат стало те, що остаточна версія забороняє розміщувати різноманітні ігрові салони лише у «житловому фонді». Тоді як на початку заборона стосувалась і «житлових будинків». Це означає, що ігорку дозволять на перших поверхах житлових будинків, оскільки там приміщення вже давно переведені у нежитловий фонд. Тобто все як зараз.

Проблема третя. Автомат під соусом лотереї

Виявляється, основна дірка в законі &#; «автомат – це теж лотерея» &#;  зовсім не щезає. Вона лише монополізується. Тобто тепер цією діркою зможуть скористатись лише обрані

Планується створення лотерейного монополіста, який буде зобов’язаний відкрити по всій Україні не менше 1  пунктів реалізації (це на додаток до тисяч букмекерських пунктів і залів ігрових автоматів). Лотереям дозволили існувати знову ж таки без жодних обмежень щодо житлових будинків. Мета була блага – щоб лотерейні квиточки можна було продавати навіть у продуктових магазинах на касі.

Але при цьому лотереї визнали азартною грою, і тут же написали, що в азартні ігри можна грати в салонах лише по пред’явленню паспорта. Ви уявляєте собі як по паспорту будете купувати квиточок?

Більше того, лотереям дозволили існувати і у електронному вигляді. Саме тому є враження, що ідеологи законопроекту відразу заточились на салони з Video Lottery Terminal. Це лотомати абсолютно схожі на ігрові автомати, на фото ліворуч приклад з Німеччини. Законопроект забороняє VLT бути схожими на рулетку чи покер, але проти 5 морквин – знову нема заперечень.

Проблема четверта. Дахування нелегальних салонів.

Навіть у сучасному бедламі салони ділились на дві групи. Перші – «косили» під лотерею, платячи за це як столичним «організаторам лотереї» ( де факто – політикам національного масштабу), так і місцевим правоохоронним органам ( які частину «прибутку» віддавали на національний рівень).

Ну, а тепер мала б настати легалізація і тих, і тих. Тому найважливішою нормою законопроекту є створення онлайн-системи до якої має бути підключений кожен ігровий автомат України, як би він не називався – VLT, ставкомат, лотомат, беттінг-машина, ігромат, рулетка, тощо. Ця система має контролювати всі ставки та грошові потоки. І як тільки хтось почне хімічити з цими автоматами, то це відразу стане видно у центрі Контролюючого органу, що адмініструє онлайн-систему (ним, схоже, призначать Мінфін). І тоді новий Уповноважений орган (Комісія з розвитку та регулювання азартних ігор) зможе одним рухом дистанційно відключити порушника від системи.

Але є кілька але.

По-перше, на створення і запуск онлайн-системи відвели один рік, тобто цей рік на вулицях офіційно не буде нічого мінятись.

По-друге, якщо якийсь салон вирішить взагалі не підключатись до системи і продовжить існувати у нинішньому стані «чорнухи» &#; для цього є всі умови.

У ідеальному світі боротьба з повністю нелегальними автоматами мала б виглядати так. Будь-яка людина заходить в салон, підходить до автомату, бачить на видному місці QR-код цього конкретного автомату, фотографує його, завантажує на сайт державної онлайн-системи і там відразу отримує результат – це легальний автомат чи ні. Якщо ні – система сама миттєво формує заяву у поліцію по лінії , і наряд тут же виїжджає з мигалками для фіксації нелегального ігрового обладнання. У подальшому на підставі цього протоколу Уповноважений орган приймає рішення про грошове покарання, а органи правопорядку ведуть злочинців до кримінального покарання через суд.

Наш законопроект передбачає геть інше.

Людина може зайти у ігровий салон і з якогось дива вирішити, що у ньому є неправильні автомати. Заяву зі своїми підозрами людина має від руки написати і подати у Уповноважений орган. А там вже члени цього органу мають подумати, чи є підстави вставати зі стільця, потім проголосувати за проведення чи непроведення виїзної перевіркиі. Уявіть скільки днів чи тижнів чи місяців пройде, поки перевіряючі з Києва доберуться до Ізмаїла чи Кролевця, і чи доберуться взагалі.

Бо насправді перед чиновниками буде велика спокуса: попрацювати на державу чи взяти хабар від «чорнушника» і просто динамити роботу? Наприклад в Уповноважений орган надійте заяв про нелегальну ігорку. Чиновник вирішить показово відреагувати на п’ять-десять кейсів, а по іншим візьме хабар за нереагування. І на закиди  буде відповідати: «Так я ж бачте – працюю по іншим кейсам, я ж не можу розірватись!»

І мова буде йти про дуже масштабні цифри. Зараз обсяг нелегального ринку оцінюється у мільярдів гривень на рік. Прем’єр-міністр Олексій Гончарук розраховує, що держава унаслідок легалізації отримає ,5 мільярди на рік, тобто решта десятків мільярдів залишиться у грі. І якщо гра буде легальною, то з тих грошей також доведеться платити великі податки. Багато хто захоче їх мінімізувати або ж не платити взагалі. Віддаючи «долю малу» тим самим поліцейським Авакова, під дахом яких незаконна «чорнуха» розквітла з року і продовжується під омофором Вілена Шатворяна. Чи будуть цьому опиратись чиновники Комісії з розвитку та регулювання азартних ігор  зі своїм підвішеним статусом і повної залежності? Нагадаємо, що для їхнього послуху у законопроекті прописали ганебну норму, що уряд може звільнити їх у разі «грубого порушення службових обов&#;язків… та наявності  інших  підстав,  передбачених законами».

Звісно, може виявитись так, що Гончарук все так завантажить по рецепту україно-російського-латвійского бізнесмена Бориса Баума (докладніше про нього та його роль у легалізації азартного бізнесу тут і тут), що насправді все буде літати і стане добре.

Є дуже великі сумніви. Фактично закон пропонує «салонникам» три шляхи: або ставати білими і йти домовлятись з великими готелями. Або домовлятись із тими, кого вибере держава і ліцензує для «лотерейного-букмекерського» бізнесу, а вже під цим дахом включити ті самі ігрові автомати. Або працювати нелегально, знову ж таки домовившись із чиновниками і правоохоронцями. Варіантів багато, але поки що гіпотеза одна.

Ми поки що ставимо на передахування потоків.

Довідково:

Бізнесмен Борис Баум, власник «ігрового» офшору First National Lotteri Ltd.

Раніше Баум був відомий як представник угрупування «лужниковських» росіян Олександра Бабакова, Євгена Гінера та інших авторитетних бізнесменів, що володіють в Україні низкою обленерго. Нацбанк фіксував Баума разом з Гінером акціонерами «Першого інвестиційного банку».

Особисто Баум у якості громадянина Латвії на імя Boriss Baums є співзасновником лондонських фірм Banita Limited, Himalita Limited, Maslav Limited , що фігурували у схемі власності та судових розборках за готель «Київська Русь» у центрі Києва десять років тому. Також Баум є співвласником фірми Brenrose Limited, яка володіє телеканалом RTVI.

Цей телеканал Нацрада з питань телебачення і радіомовлення в останні роки ловила на трансляції в Україні концертів зірок російської естради, що після нападу Росії на Україну були внесені в перелік осіб, що створюють загрозу національній безпеці.

В українському держреєстрі Борис Баум як мешканець Києва до минулого року був співвласником ТОВ «Про-енерджі-консалтинг» (у партнерстві з норвезьким бізнесом будує сонячну електростанцію біля Броварів). У цьому проекті партнером Баума виступав юрист Максим Лавринович, син екс-міністра юстиції Олександра Лавриновича.

Юрій Ніколов, «Наші гроші»

Теги:Закон, Комп’ютерізація, Корупція, Сервіс, Уряд

Электронные деньги с каждым днем все глубже проникают в повседневную жизнь людей. И происходит это не только за рубежом, но и в Украине. В последнее время наши соотечественники довольно активно вкладывают гривни и доллары в виртуальные деньги. Растет как количество криптовалют, так и их удельный вес в мировой финансовой системе. В нашей стране тысячи людей занимаются майнингом, то есть «добычей» на своих компьютерах биткойнов и прочих криптовалют. Национальный банк Украины пока не предоставил официального статуса электронным деньгам, но признался, что готовит соответствующий законопроект и даже создает собственную криптовалюту — е-гривню. А правительство уже ищет возможность узаконить майнинг как вид предпринимательской деятельности.

В частности, на днях Кабинет министров Украины поручил Минэкономразвития, Минфину, Минюсту, Минэнергоугля вместе с Госстатом, Агентством электронного управления, НБУ, Национальной комиссией по ценным бумагам и фондовому рынку, а также СБУ разработать проект нормативно-правового акта для включения деятельности по майнингу криптовалют в национальный классификатор «Классификация видов экономической деятельности».

РЕКЛАМА

«Украина занимает уверенные позиции в мировом криптопространстве, входит в ТОП стран по развитию криптоэкономики и внедрению проектов, основанных на технологии блокчейн. Но наше законодательство не такое прогрессивное, мы должны начать хотя бы с того, чтобы внести майнинг в классификатор видов экономической деятельности Украины, вывести из тени, где эта деятельность сейчас находится», — заявил первый вице-премьер-министр, министр экономического развития и торговли Украины Степан Кубив.

Однако для многих украинцев криптовалюты остаются чем-то непонятным и даже опасным. В отношении виртуальных денег существуем много прямо противоположных мнений. Одни считают, что это инновационный прорыв, сулящий светлое финансовое будущее человечеству. Другие предостерегают: биткойн и прочие криптовалюты не что иное, как изощренное и масштабное мошенничество, очередной «мыльный пузырь».

Чтобы помочь нашим читателям составить собственное мнение, на вопросы «ФАКТОВ» ответил бывший заместитель министра юстиции, адвокат и юрист, спикер Kyiv Blockchain Forum Павел Мороз.

— Имеют ли криптовалюты какой-либо правовой статус в Украине? Это платежное средство, актив, имущество?

— На сегодня, увы, вопрос правового урегулирования криптовалюты остается открытым, — говорит Павел Мороз. - Многие считают, что криптовалюта — незаконна, и это самый распространенный миф. Криптовалюта в данный момент официально в Украине не запрещена. Называть ее незаконной некорректно, если следовать правилу «разрешено все, что не запрещено». По всему миру криптовалюту классифицируют по-разному. В частности, в Германии биткойн и другие альткоины, то есть альтернативные криптовалюты, используют как средство платежа.

В некоторых странах криптоактивы официально признаны «частными деньгами» или финансовыми активами, которые подчиняются общим правилам финансового регулирования. Но в Украине криптовалюта остается без правового статуса. Хотя кое-что для урегулирования уже делается. Так, на прошлой неделе правительство сделало первый шаг к легализации майнинга криптовалюты. Кабмин решил добавить понятие «майнинг» криптовалют в «Классификацию видов экономической деятельности» в Украине.

Теперь майнинг будет классифицироваться как деятельность по поддержке функционирования распределенной базы данных, обеспечения ее целостности, неизменности и согласованности путем проведения вычислительных операций электронно-вычислительными машинами.

— В парламенте находятся уже несколько законопроектов, касающихся легализации и регулирования криптовалют. Недавно и НБУ сообщил, что готовит свой проект. Что известно об этих документах?

— Да, два законопроекта в Верховной Раде есть. Они были поданы в прошлом году, но до сих пор дальше регистрации в парламенте не прошли. Почему?

Дело в том, что авторами проектов стали трое народных депутатов, которые писали их без консультаций экспертов, а представители IT-индустрии вообще не принимали участия в их разработке. Соответственно, документы содержат много ошибок, неточностей и противоречий. Именно поэтому Нацкомиссия по ценным бумагам и фондовому рынку отказалась поддержать эти законопроекты в том виде, в котором они были поданы.

Ребята из НБУ, конечно, молодцы. Раньше они объяснили, чем криптовалюта не является. Но как теперь с этим жить, даже не намекнули. По сути, все дружно сняли с себя ответственность, вычеркнув криптовалюту из своей компетенции и оставив огромное пространство для фантазии юристам. А относительно заявления о новом законопроекте, то да, НБУ анонсировал, что нужен новый документ, в котором будет четко определен статус того же майнинга, тех же криптовалют, виртуальных валют в целом, ICO (первичный выпуск новой криптовалюты. — Авт.) и технологий блокчейн. Причем для написания законопроекта хотят привлечь уже и экспертов, чтобы документ получился качественным и полноценным. К сожалению, кроме заявлений, больше никаких сдвигов пока не было.

Что касается самого понятия криптоактива, то нам нужно четко определиться. Важно урегулировать данный вопрос — максимально прозрачно и просто. Это существенно облегчит жизнь не только людям, имеющим дело с криптовалютными операциями, но и контролирующим органам, которым не придется искать черную кошку ночью в дымоходе. Также необходимы четкие правила налогообложения и специальные налоговые ставки, чтобы создать конкуренцию.

— Можно ли использовать опыт других стран в регулировании криптовалют?

— Да. И не просто можно, а нужно! За рубежом страны одна за другой определяют статус криптовалюты, в то время как мы почему-то приняли выжидательную позицию.

Одна из последних стран, которая легализовала и урегулировала криптовалюту, — это Германия. Украина могла бы взять их криптозаконодательство как основу для разработки нашей законодательной базы под криптоактивы, ведь мы относимся к одной правовой семье и не нужно изобретать велосипед.

Вот как это оформила Германия:

• статус криптовалют наравне с евро;
• биржи взимают комиссию за сделку или плату за ввод и вывод евро — только в том случае НДС платится так же, как на все другие услуги;
• криптовалютные кошельки бесплатные и нет никаких налогов на их обеспечение;
• при обмене в евро, налоги не взимаются;
• что касается договоров по оказанию услуг или поставкам товара — их можно заключать на любые товары и услуги, все без НДС, но нужно фиксировать эквивалент в евро по курсу ведущих бирж криптовалют;
• за майнинг никакие налоги не взимаются: ни за получение вознаграждения при нахождении нового блока, ни за оплату в рамках майнинг-пула.

Мне кажется, что именно такую позицию мы сегодня должны принять. Разумная имплементация законодательства Германии — это то, к чему Украина должна стремиться. Но при этом хотел бы сделать акцент на налогообложении. Как видим, в Германии криптоактивы не облагаются налогами. Но стоит ли нам имплементировать аналогичную позицию?

Давайте будем откровенными и мыслить критично. Налоги для криптоактивов — палка о двух концах. С одной стороны, если установить налог на криптовалюту, то майнеры, криптоинвесторы и владельцы криптовалюты будут не рады такому контролю со стороны государства, ведь из-за налогов они потеряют колоссальную часть своих активов.

С другой же стороны — налоги на криптовалюту могут стать гарантом безопасности для многих инвесторов и значительно уменьшить не только количество мошеннических ICO, но и фишинговых схем (вид интернет-мошенничества, целью которого является получение доступа к логинам и паролям пользователей. — Авт.). Таким образом больше людей поверит в криптовалюту и в систему блокчейна как таковую.

Мнения расходятся, но я бы не был столь радикальным в вопросах налогов. Мне нравится подход Израиля. У израильтян налоговая служба не признает криптоактивы деньгами и в целях налогообложения рассматривает их как имущество, нематериальный актив. Для подоходного налогообложения сделки частных лиц по продаже криптовалюты облагаются налогом на доходы от капитала. Если речь идет таком бизнесе, как торговля криптовалютой или майнинг, — налог на прибыль начисляется так же, как для любого другого бизнеса.

Причем индивидуальные инвесторы должны будут платить налог размером в 25% на прирост капитала. А вот предприятия и биржи, торгующие криптовалютами, платят 17% НДС. Но уйти от налогообложения можно будет в случае, если криптовалюта используется для инвестиционных целей.

Это правильный подход, который поможет регулировать бизнес, ведь многие сейчас его строят именно на системе блокчейна с привлечением криптовалюты. Еще это позволит всем желающим инвестировать свои средства в криптовалюту без выплаты налога, что, в свою очередь, — поспособствует развитию и популяризации криптовалюты.

Но нельзя просто скопировать законодательство зарубежных стран. Повторюсь: мы должны построить наше законодательство на базе лучших мировых практик, но с адаптацией к украинским реалиям и учитывая нашу правовую систему.

— Многие депутаты и чиновники декларируют наличие у них криптовалюты. А как можно декларировать то, что не имеет пока официального статуса?

— Принято считать, что криптовалюта у нас в стране — это пока что пустое место. Поэтому и вносить ведомости о факте наличия пары биткойнов на своем криптокошельке — дело лишнее. Но уверяю вас, декларировать криптовалюту так же обязательно, как и наличные. Для этого есть несколько вариантов.

Можно внести все сбережения в криптовалюте в графу «денежные активы». Ведь многие страны пришли к выводу, что криптовалюта — это платежное средство. И во время принятия закона о криптовалюте в Украине законодатель, возможно, сделает все по аналогии. В таком случае криптовалюта будет считаться такими же денежными активами, как гривня, доллар или евро.

Ну и второй вариант — задекларировать криптоактивы как «движимое имущество». Так, кстати, сделала большая часть чиновников, уже отчитавшихся о своих доходах. При этом в графе прописывали по-разному: кто количество криптоактивов на момент декларирования, кто эквивалент криптовалюты в долларах или гривне.

Но в любом случае декларировать нужно!

— Есть ли у фискалов возможность проверить наличие задекламированной криптовалюты?

— Сейчас невозможно. Но это только вопрос времени и желания. К примеру, одна из крупнейших площадок обмена криптовалюты — Coinbase, передала Налоговому управлению США данные о 13 тысячах пользователей. Конечно, ожидать такого для Украины уже завтра мы не можем, но уверен, что это дело ближайшего будущего.

— Часто можно слышать от силовиков, что криптовалюты используются для отмывания денег. Так ли это?

— И да и нет. Дело в том, что мы должны понимать: криптовалюта — это такие же деньги, как доллар или гривня. Но отмывать деньги через криптовалюту намного труднее. Зачем усложнять себе жизнь, если есть способы проще, дешевле и доступнее? Посудите сами: волатильность, то есть резкие перепады стоимости любой криптовалюты, разрушает схему отмывания и потенциально может увеличить расходы. Это не выгодно и очень затратно. К тому же, я полагаю, у тех, кто занимается отмыванием денег, есть свои проверенные и налаженные пути. Поэтому не стоит ассоциировать криптовалюту и блокчейн с негативом и отмыванием денег.

— В каких преступных бизнесах могут использовать криптовалюты?

— Думаю, что это те бизнесы, для ведения которых используются неучтенные или с неподтвержденным происхождением деньги и любые неурегулированные активы.

— Насколько рискованны инвестиции в криптовалюты?

— Очень рискованны. Если рассматривать инвестирование в криптовалюту, то, знаете, лучше отнести свои сбережения в казино — там и гарантий будет куда больше, и удовольствие получите!

— А какие именно это риски?

— Ну, во-первых, конечно же, фейковые ICO. Рынок не регулируется, и блокчейн-проекты могут существовать лишь на бумаге, а организаторами ICO окажутся обычные мошенники, которые исчезнут сразу после сбора денег.

Во-вторых, фишинговые схемы. Допустим, вы инвестируете в какой-то проект на блокчейне. Вроде бы все чисто, и вы уверены в успехе на %. Но где гарантии того, что это не мошенники, пытающиеся подсунуть инвесторам свои версии ICO? Причем фишинговые сайты собирают немалые суммы — до миллиона долларов в сутки.

В-третьих, схема Понци, пирамиды, «МММ» нового поколения, — называйте их, как хотите. Увы, и до блокчейн-проектов добралась эта зараза. Чаще всего фейковые пирамидные ICO обещают своим инвесторам до 40% прибыли ежемесячно. Но вы же сами должны осознать, что это «развод». В таких случаях просто не ведитесь на подобные предложения.

— НБУ анонсировал выпуск собственной криптовалюты — е-гривни. Что это будет?

— Анонсировать-то они анонсировали, но дальше пока — тишина. Мы должны понимать, что, пока не создана надежная законодательная база, о внедрении своей е-гривни и речи быть не может.

Конечно, в перспективе, через несколько лет, введение собственной криптовалюты станет удобной необходимостью. Ее можно будет использовать для обеспечения больших платежей между крупными участниками, бюджетными организациями, межбанком, — это даст дополнительную скорость выполнения операций и контроль за ними, подтверждение информации, а также невозможность какого-то дополнительного ее использования. Я надеюсь, что данная украинская криптовалюта сможет учитывать все технологические новинки крипторынка.

Но об этом пока рано говорить. Все нужно делать постепенно и вдумчиво. И для начала нужно урегулировать понятие криптовалюты, дать ему логичное и полное объяснение, а уже после — говорить о перспективах внедрения е-гривни.

Читайте нас у Facebook та Instagram

Щоб вибрати віртуальне казино для гри на реальні гроші, слід уважно вивчити особливості роботи кожного майданчика. У цьому допоможе наш рейтинг онлайн-казино України, де зібрано найкращі інтернет-клуби, які гарантують не лише отримання регулярних виграшів, а й безпеку ігрового процесу. Ви зрозумієте, що великі виграші в онлайн-казино України можливі, але лише за умови вибору надійного закладу.

Для того, щоб зрозуміти, які клуби можуть мати звання найкращих онлайн-казино України, необхідно детально вивчити всі аспекти їхньої роботи. Наші експерти проаналізували діяльність віртуальних майданчиків та виділили їх основні переваги. Отже, топ онлайн-казино в Україні:

📑 Юридичний статус онлайн-казино в Україні

Популярність азартних ігор в Україні є високою. Тому держава вирішила узаконити діяльність казино, зокрема у віртуальному просторі. 13 серпня року набрав чинності Закон України «Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор». Він встановив певні правила, які торкнулися українських казино, що працюють онлайн. І перше, на чому зроблено акцент, – легальність роботи. 

Було створено Комісію з регулювання азартних ігор і лотерей &#; КРАІЛ. Саме вона наразі приймає рішення про видачу ліцензій. При цьому деякі компанії, які можна віднести до  найкращих онлайн-казино України, й надалі керуються виключно сертифікатами від міжнародних регуляторів (Кюрасао, Мальти тощо). 

Щоб отримати українську ліцензію, інтернет-казино має виконати низку вимог. Перша з них &#; реєстрація в Україні (як юридична особа), друга &#;  сайт повинен знаходитися на домені ua. Також КРАІЛ висуває ряд правил, порушення яких загрожує великими штрафами, а в разі неоднократних повторних ситуацій – відгуку статутного документа. Вимоги КРАІЛ:

1. Клієнтам закладів має бути не менше 21 року. Свій вік користувачі вказують на етапі реєстрації, а згодом ця інформація перевіряється при верифікації.
2. Компанія не має права допускати до гри осіб, внесених до спеціального Реєстру через схильність до ігроманії. Доступ до нього мають усі легальні оператори. 
3. Усі автомат, розміщені на сайті, повинні мати віддачу не менше ніж 90%. Також вони мають бути ліцензованими, тобто офіційно купленими у провайдерів.
4. Казино не повинно проводити акції, що заохочують програші. Тому умови для відіграшу бонусів мають бути не лише детально прописаними, а й потенційно здійснюваними. 

На думку експертів, а також згідно з відгуками про онлайн-казино України, більшість легальних операторів, яким вдалося отримати сертифікат КРАІЛ, не тільки суворо дотримуються принципів відповідальності гри, але й прагнуть до їх популяризації. Це говорить про те, що вибрати найкраще онлайн-казино для українських гравців стає простіше, оскільки активно розвивається не лише сама культура азартних ігор, а й політика самообмеження та самоконтролю.

📑 ✅ Легальність українських онлайн-казино

Одним із найважливіших показників при оцінці надійності онлайн-казино України є наявність сертифікатів від авторитетних регуляторів, а також надання юридичної інформації (вона знаходиться у відкритому доступі). Більш детальні відомості представлені у таблиці нижче.

💸 Які валюти приймають в українських казино на гроші?

Важлива характеристика ліцензованих онлайн-казино України &#; співпраця з перевіреними компаніями, що надають послуги з проведення платіжних операцій. Виходячи з цього, всі інтернет-майданчики поділяються на три типи:

1. Мультивалютні, які приймають як гривню, так й інші популярні в Європі валюти (долари, євро, кроні, фунти, франки, злоти тощо).
2. Гривневі, які орієнтуються на користувачів з України, а значить у якості ігрової валюти використовують лише гривню.
3. Криптовалютні. Такі заклади пропонують як платежі у фіатних валютах (гривнях, доларах, євро тощо), так і у цифрових (Bitcoin, Ethereum, Tether, Litecoin та багатьох інших). 

Пропонуємо дізнатися, які валюти приймають найкращі ліцензовані онлайн-казино України. Усі дані представлені в таблиці.

🔝 🔥 Рейтинг найкращих онлайн-казино України: детальний огляд

Обираючи онлайн-казино на гривні, слід враховувати й такі аспекти роботи закладів, як розміри вітального бонусу та мінімального депозиту. Виходячи з цих факторів, до рейтингу онлайн-казино України входять наступні компанії:

Слід зазначити, що всі майданчики мають спеціальні пропозиції для користувачів з України, а розпочати гру на реальні гроші можна з невеликою сумою на депозиті.

❓ Як ми формуємо рейтинг найкращих онлайн казино України?

Щоб ігровий клуб потрапив до списку найкращих онлайн-казино України, він має відповідати низці критеріїв. Серед них:

Наявність ліцензії

Вона є показником того, що компанія пройшла всі необхідні перевірки та працює на законних підставах. Варто запам&#;ятати, що за легальність онлайн-казино відповідає КРАІЛ.

Асортимент розваг

У бібліотеці мають бути слоти, карткові, настільні, швидкі ігри, а також live-зал. Казино з живими дилерами для українських гравців становлять особливий інтерес, оскільки дозволяють грати з реальним круп&#;є, а не з комп&#;ютерною програмою.

Зручні способи поповнення депозиту та виведення коштів

Користувач повинен мати можливість самостійно обирати зручний для нього платіжний сервіс.

Великі бонуси, на які можуть розраховувати як новачки, так і постійні клієнти казино

Сюди відносяться збільшення депозиту (+%, +%, +%), видача безкоштовних обертань ( FS), подарунки в рамках програми лояльності (прискорене виведення коштів, грошові виплати на честь свят, бустери для ігор).

Якість роботи служби підтримки

Для зв&#;язку із сапортом має бути представлено кілька каналів (онлайн-чат, електронна пошта, соціальні мережі), а оператори мають надавати кваліфіковану допомогу.

🎰 Ігрові автомати та провайдери в українських онлайн-казино

Гра в казино онлайн в Україні відрізняється різноманітністю. А все тому, що користувачам пропонуються азартні розваги, які також можна зустріти й на міжнародних майданчиках. Серед них:

• Слоти на різні теми: тварини, фрукти, пригоди, історія, міфологія, підводний світ, вестерн, кінематограф тощо. 
• Наcтільні ігри: рулетка, блекджек, покер, баккара, покер тощо.
• Live Casino &#; популярні ігри, де роздачу проводить професійний круп&#;є.

Обираючи азартні розваги, слід визначити їх RTP, назву студії-виробника, а також можливі бонуси від онлайн-казино для гравців з України. Пропонуємо дізнатися топ-3 тайтли в кожній з категорій:

⏳ 🕗 Реєстрація та верифікація в українському онлайн-казино

Щоб розпочати гру в будь-якому з онлайн-казино України на реальні гроші, потрібно пройти реєстрацію. Ця процедура є стандартною, тому користувачі не матимуть труднощів. Пропонуємо дізнатися алгоритм дій при створенні особистого кабінету на прикладі сайту SuperGra Casino. Що потрібно зробити:

1. Крок 1.

   Натиснути на кнопку «Реєстрація», яка знаходиться у верхньому правому куті екрана.
   

2. Крок 2.Заповнити просту анкету, яка відкриється в окремому вікні. Слід ввести адресу електронної пошти, номер мобільного телефону, придумати надійний пароль.
   
3. Крок 3.Поставити галочку у спеціальному полі й тим самим підтвердити свій вік (21+) та погодитися з Політикою конфіденційності та Правилами організатора азартних ігор.

Також додатково буде запропоновано варіант реєстрації у казино для українських гравців за допомогою соціальних мереж. Підійдуть акаунти в Facebook, Telegram та Google. У такому випадку всі контактні дані будуть підтягнуті автоматично з вже створених облікових записів.

Верифікація

Не варто забувати й про те, що майже всі ігорні ресурси для українських гравців  вимагають підтвердження особистості. Така процедура має назву «верифікація». Вона може проводитися на етапі створення особистого кабінету (одразу після заповнення реєстраційної анкети), перед першим поповненням рахунку або виведенням виграшу.

Онлайн-казино з нашого рейтингу також верифікують своїх клієнтів. У гемблерів запитується:

• Скан-копія документа, що підтверджує особу (паспорта або посвідчення водія).
• Фото банківської картки або скрін особистого кабінету в системі електронних платежів.

Завантажити вищезгадані файли необхідно у спеціальній вкладці в особистому кабінеті або надіслати їх співробітникам казино електронною поштою. Після цього доведеться почекати, доки служба безпеки перевірить документи. Зазвичай це займає від одного до трьох днів.

❓❗ Яких онлайн-казино варто уникати?

Вивчення оглядів онлайн-казино України є корисним, особливо для новачків, які ще не мають досвіду в гемблінговій сфері. Однак важливо, щоб і самі користувачі звертали увагу на деякі аспекти роботи віртуальних майданчиків:

• Наявність ліцензії від авторитетного регулятора. 
• Репутацію клубу та реальні відгуки. 
• Детальний опис платіжних методів із зазначенням термінів виконання фінансових операцій та можливих комісій за транзакції.
• Якість роботи служби підтримки.
• Наявність контактної інформації про компанію.

За статистикою та рейтингами гральних сайтів в Україні, топові клуби відповідають заявленим вище параметрам. Однак якщо обраний заклад не виконує хоча б одну з вимог, то краще відмовитися від реєстрації та вкласти вільні гроші у перевірені онлайн-казино України.

☝💰 У якому онлайн-казино України можна виграти реальні гроші?

Якщо обраний гемблінговий клуб очолює рейтинг онлайн-казино України, то це не гарантує стовідсотковий виграш вже при першому візиті. А все тому, що на шанси зірвати куш впливають кілька факторів: особливості роботи генератора випадкових чисел, RTP автоматів, чітке дотримання правил гри, везіння.

Відомі провайдери грального софту для України використовують у своїх апаратах систему RNG. Це означає, що результати обертань барабанів будуть випадковими, а не підлаштованими на користь казино.

Ще один важливий показник – RTP. Це відсоток від загальної суми ставок, який повертається юзеру у вигляді виграшу. Тому вибір найкращих ігор в онлайн-казино України має відбуватися на підставі цього параметра. Слоти з найбільшим RTP:

• Mega Joker (до 99%).
• Jackpot (98,9%).
• Joker Strike (98,11%).
• Blood Suckers (98%).
• Polar Paws (97,84%). 

Однак успішний результат гри – сукупність безлічі нюансів. Це і технічні моменти, і вдача, без якої не обійтися. Також існують ігорні стратегії для українських гравців, які допомагають наблизити виграш. Вони виробляються індивідуально, тому важливо набувати не тільки теоретичного, а й практичного досвіду гри в казино.

🤑 💸 Способи поповнення та виведення грошей в онлайн-казино України

Гра на реальні гроші у найкращих онлайн-казино України неможлива без проведення платежів. Спочатку користувачі поповнюють депозит, а у разі успіху &#; виводять виграші. Зробити це можна за допомогою таких сервісів:

• Приват Це програма для управління послугами ПриватБанку, яка доступна як на комп&#;ютері, так і на мобільному пристрої.
• ApplePay чи GooglePay &#; популярних систем платежів для розрахунків в інтернеті.
• Paypal &#; системи електронних рахунків, яка дозволяє переказувати кошти та оплачувати інтернет-послуги. 
• Банківських карток Visa та Mastercard, які надають послуги з проведення платіжних операцій. 
• Криптовалютних гаманців &#; програм, які взаємодіють із блокчейном та дозволяють проводити фінансові операції з віртуальними монетами.

Способи оплати у гральних закладах, що входять до нашого рейтингу онлайн-казино України, можна побачити в таблиці нижче. 

Тисячі існуючих «лотерейних мутантів», навіть тих, що існують в житлових будинках, одномоментно отримають легальний статус і продовжать прийом залежних від гри лудоманів, що програють крадені, кредитні та винесені з хати гроші.

І це цілком реальна перспектива, бо вчора, 25 вересня, у парламентському комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики відбулась робоча нарада з приводу законопроекту «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор».

Текст законопроекту ще не опубліковано на сайті Верховної Ради, але автор отримав від парламентського джерела його та файл, що називається «Концепція проекту закону», у якому викладено аргументи щодо необхідності легалізації в Україні азартного бізнесу, який з року є незаконним, але тисячі ігрових салонів заполонили вулиці під виглядом «пунктів розповсюдження лотерей».

Головна новина: автори пропонують залишити на вулицях все те розмаїття ігрової зарази, що після Майдану розплодилось завдяки корумпованій поліції Арсена Авакова.

Механізм того, як розсадники зарази залишаться у грі, такий.

1. Лотерейний квиток по цьому закону може існувати в електронному вигляді (тобто у вигляді набору символів на екрані ігромату, а значить — це фактично та сама гра «одноруких бандитів», чия відмінність від справжніх лотерей криється у невловимих для простого гравця нюансах — генераторах випадкових чисел та іншій спеціалізованій термінології).

2. Миттєва лотерея дозволяє відразу визначити виграш/програш (відразу отримати гроші, якщо склались у рядок п’ять морквинок на екрані лотерейного відеотерміналу, чи відразу тиснути кнопку «Грати ще», коли рядок запрограмовано не склався).

3. Пропонується, щоб надалі в Україні буде єдиний монопольний «оператор лотерей», який буде зобов’язаний «відкрити не менше 1 (однієї тисячі) пунктів розповсюдження лотерей» (тобто це може бути і 5 тисяч залів, які за визнанням авторів законопроекту, сьогодні існують нелегально).

4. Оператор може безпосередньо не перейматись «розповсюдженням лотерей». Після того як якась юрособа з річним досвідом гри «виграє» державний конкурс на монополію — надалі монополіст зможе на свій розсуд без отримання будь-яких інших спецдозволів роздавати право «розповсюдження лотерей» будь-яким юридичним та фізичним особам (так втілюється мрія ігрового лобі часів Порошенка про «УНиЛу монополію» — власники франшизи будуть отримувати пасивний дохід від зброду, який вестиме польовий бізнес під прикриттям єдиного легального «оператора лотерей»).

5. Лотереї заборонять розповсюджувати «у приміщеннях, що належать до житлового фонду», а також в кіосках та пересувних малих архітектурних формах (тобто приберуть лише найдрібніші вуличні шалманчики і залишать всі ігрові салони на перших поверхах житлових будинків — бо тільки дурний ігровик не має папірчику, що його приміщення — це нежитловий фонд).

Отже, «лотереї» знову роблять прикриттям для тисяч ігрових салончиків, що заполонили вулиці України і продовжать безперешкодно зваблювати пересічних людей за допомогою лотоматів по продажу відеолотерей.

На додаток до цієї не менше тисячі «лотерейних мутантів» пропонується залишити:

-         Зали зі справжніми гральними автоматами: у Києві до залів з 50 ігроматами в кожному залі, до 50 залів у кожному з міст-мільйонників Одеса, Харків, Дніпро та Львів, до 20 залів у кожному з усіх інших населених пунктів з населенням понад 10 тисяч людей;

-         У букмекерських пунктах дозволять електронні ставкомати (на них легально можна буде робити ставки на те чи складуться у рядок п’ять морквинок, якщо туцати кнопку ставкомата). У Києві дозволять «букмекерських» пунктів, до 40 пунктів у кожному з чотирьох міст-мільйонників, і до 20 пунктів у всіх інших населених пунктах з населенням понад 10 тисяч людей (для дрібних містечок, як вже говорилось — будуть «лотерейні» салони);

-         Казино можна буде розмістити у п’ятизіркових готелях не менше ніж з номерами у Києві, не менше ніж зі номерами в Одесі, Харкові, Дніпрі та Львові, не менше номерів для інших населених пунктів на кшталт Трускавця чи Буковеля;

-         Покерні клуби — взагалі дозволять без жодних кількісних обмежень, зате з дозволом грати через інтернет;

-         Ну і для всіх бажаючих легалізують гру в інтернеті: аби тільки ігрові сайти були зареєстровані у доменній зоні .UA. Тобто можна програвати гроші і не виходячи з хати.

Агія Загребельська, яка у роках вела розслідування Антимонопольного комітету щодо монополізації ринку лотерей України так визначила найтовстішу «червону лінію», яку не можна переходити під час справді необхідної легалізації азартного бізнесу:

«Лотерея — це тільки лотерея і нічого більше. Будь-яких розумних сумнівів чи не є той чи інший спосіб проведення лотереї гральним автоматом, має бути достатньо для визнання його гральним автоматом. Компромісів на тему «так, барабани крутяться, але нема генератора випадкових чисел, тому це лотерея» — не повинно бути. Всі розмови про те, що воно виглядає як гральний автомат, звучить як гральний автомат, картинки, як на гральному автомати, але не є гральним автоматом, бо там якесь інше програмне забезпечення — мають бути припинені. В противному випадку ми з одного боку так і не зможемо популяризувати в Україні лотереї до рівня розвинених країн. А з іншого так і будемо далі спостерігати захоплення лотерейними мутантами наших вулиць».

Прямо у ці дні є єдина можливість вплинути на хід подій. Бо працююча у турборежимі фракція «Слуги народу» вже у перших числах жовтня може протягнути законопроект більшістю голосів.

Впливати можна через вищезгаданий комітет ВР з питань фінансів, який очолює «Слуга народу» Данило Гетманцев. Гетманцев раніше був відомий як мінорітарний акціонер лотерейної компанії «МСЛ». Однак складається таке враження, що він не впливає на процес. Навіть засідання робочої групи з легалізації вів не він, а інший «слуга народу» Олег Марусяк (має бізнес у Калуші з ремонту автівок).

Презентував концепцію законопроекту також не Гетманцев, а бізнесмен Борис Баум, власник «ігрового» офшору First National Lotteri Ltd.

Раніше Баум був відомий як представник угрупування «лужниковських» росіян Олександра Бабакова, Євгена Гінера та інших авторитетних бізнесменів, що володіють в Україні низкою обленерго. Нацбанк фіксував Баума разом з Гінером акціонерами «Першого інвестиційного банку».

Особисто Баум у якості громадянина Латвії на імя Boriss Baums є співзасновником лондонських фірм Banita Limited, Himalita Limited, Maslav Limited , що фігурували у схемі власності та судових розборках за готель «Київська Русь» у центрі Києва десять років тому. Також Баум є співвласником фірми Brenrose Limited, яка володіє телеканалом RTVI.

Цей телеканал Нацрада з питань телебачення і радіомовлення в останні роки ловила на трансляції в Україні концертів зірок російської естради, що після нападу Росії на Україну були внесені в перелік осіб, що створюють загрозу національній безпеці.

В українському держреєстрі Борис Баум як мешканець Києва до минулого року був співвласником ТОВ «Про-енерджі-консалтинг» (у партнерстві з норвезьким бізнесом будує сонячну електростанцію біля Броварів). У цьому проекті партнером Баума виступав юрист Максим Лавринович, син екс-міністра юстиції Олександра Лавриновича.

Неофіційно довкола Баума вже виник ореол головного «рішали», який ім’ям Коломойського нібито відкриває будь-які двері в Офісі Президента. У свою чергу Коломойського з недавніх пір називають основним власником лотерейного оператора «УНЛ», який за часів Порошенка під омофором нардепів від БПП Олександра Третьякова та Гліба Загорія, голови АПУ Бориса Ложкіна хотів, але не став монополістом ігрового ринку. Тоді монополізації завадило розслідування АМКУ. Що зможе зупинити їх зараз?

Це можна буде дізнатись 27 вересня о , коли в парламентському комітеті відбудеться наступне засідання робочої групи під керівництвом Баума і Марусяка. Події будуть розвиватись, як і завжди останнім часом, швидко. В турборежимі скаженого принтера.

Думка редакцiї може не збiгатися з думкою автора

Минулого року держбюджет України недоотримав 4,4 млрд грн, запланованих як надходження від грального бізнесу. У році держава знову наступила на ті самі граблі і записала до Держбюджету майже 7,5 млрд грн, які повинні надійти від «ігорки». Але за перші чотири місяці вдалося нашкребти всього млн грн – тобто, менше 8% від цієї суми. Головний «ідеолог» легалізації грального бізнесу в її нинішньому вигляді – громадянин Латвії Борис Баум, що називає себе представником Офісу президента, – вже визнав, що заплановану суму зібрати ніяк не вийде. В ОП, де вважають турболегалізацію грального бізнесу через парламент великим досягненням, – відмовчуються. Ми розбиралися, хто винен в цьому провалі і хто за нього має відповідати.

Ще на етапі підготовки законодавчих ініціатив щодо легалізації грального бізнесу в Україні авторитетні вітчизняні та міжнародні експерти, які пропрацювали в цій сфері не один рік, стверджували: спершу має бути наведений лад у законодавстві, зокрема, параметри податкової бази, що ґрунтувалися б на реальних розрахунках. Другим кроком мала б бути обов'язкова побудова системи контролю грального бізнесу з боку держави. І тільки потім, коли держава отримає нормативний і технічний інструментарій, аби контролювати кожну копійку, що крутиться в «ігорці», відстежувати кожну транзакцію і одночасно контролювати залучення людей до гри, – тільки тоді можна дозволяти операторам відкривати казино, букмекерські контори та зали автоматів. При цьому запускати і рекламувати гральні онлайн-додатки не можна раніше, ніж запрацює офлайн-ринок через очевидний перекіс в бік інтернет-сегменту, що виникне в такому випадку.

Інакше, як попереджали експерти, замість анонсованих стабільних доходів до бюджету і заявлених інвестицій в інфраструктуру, держава отримає жалюгідні крихти зі столу як старих, так і новоявлених гральних «тіньовиків». А замість можливості захистити громадян від лудоманії – тотальне залучення населення до гри на гроші, перш за все, – через гральні онлайн-сервіси.

Але чиновники та депутати вирішили інакше та включили режим турболегалізації. Хоча сьогодні – через п'ять місяців після видачі першої ліцензії – можна констатувати, що всі песимістичні прогнози експертів збуваються. Під виглядом легалізації держава, по суті, узаконила багато схем, які раніше були популярними в тіньовому сегменті. Тільки тепер ділки від «ігорки» можуть робити свої справи абсолютно легально, прикриваючись отриманими ліцензіями. А державний бюджет, замість обіцяних мільярдів, в черговий раз ризикує отримати крихти.

Хто відповість за дірку в бюджеті

У держбюджеті на цей рік закладений дохід за «плату за ліцензії на здійснення діяльності у сфері організації і проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей» у розмірі 7,44 млрд грн. Зауважимо, що це тільки «плата за ліцензії», без статті доходів бюджету, яка мала б бути головною: податкових відрахувань від самої гральної діяльності та організації лотерей (принаймні, саме так це працює в розвинених країнах).

Держбюджет – це офіційний документ, букви (та цифри) якого повинні дотримуватися всі. Тобто ті, хто переконав президента в запланованій сумі доходів майже в 7,5 млрд грн з грального бізнесу, зобов'язані її забезпечити. Наприклад, керівник монобільшості в парламенті Давид Арахамія разом з керівником податкового комітету Данилом Гетьманцевим. А на рівні Офісу президента – Борис Баум, який є креатурою та радником заступника голови ОП Кирила Тимошенка.

До слова, на етапі підготовки законопроекту про гральний бізнес обговорювалися і зовсім фантастичні суми – навіть не 7,5, а близько 9 млрд на рік. Наприклад, таку суму в жовтні року вказувала тодішній міністр фінансів Оксана Маркарова, назвавши її, до речі, «консервативною».

Сьогодні ж головний ідеолог і лобіст турболегалізації «ігорки» з боку Офісу президента Борис Баум раптом змінив свою думку і заявляє, що ніяких 7,5 млрд бюджет не отримає. Звинувачуючи в цьому народних депутатів, які не ухвалили закон про ставки податків на «ігорку». А заодно і Мінфін, який неправильно все прорахував. Виникає логічне питання – а як без цих «дрібниць» можна було взагалі запускати ринок? Насправді, як відзначають експерти, лобісти легалізації «ігорки» могли називати будь-які цифри – хоч 25 або 50 млрд грн. Оскільки все одно всі ці «розрахунки» взяті зі стелі. Наприклад, навіть в держбюджеті на минулий рік,теж фігурувала оптимістична сума надходжень від азартних ігор в розмірі 4,4 млрд грн. Але чи хоч хтось ці гроші побачив?

Це стосується і планів на цей рік: експерти стверджують, що, по суті, вони є фейковими. На це, зокрема, звертав увагу юридичний експерт Українського інституту майбутнього Олександр Чебаненко. Згоден з ним і Микита Бондарев – експерт в сфері GR, публічних комунікацій та грального ринку. Він також вважає, що сума 7,5 млрд є необґрунтованою.

«По-перше, в процесі обговорення законопроекту питання прогнозів бюджетних надходжень було одним з найбільш поширених. Звідки такі цифри? Як рахували? – задається риторичними питаннями експерт. – Відповідей так і не надійшло. По-друге, в країнах з цивілізованим ринком основним джерелом надходжень до бюджету є податки. У нас же поки все зводиться до збору ліцензійних платежів і непрямих відрахувань (нарахування на заробітну плату, податок на виграш). Очевидно, що податки держава не почне збирати, поки не запрацює система онлайн-моніторингу. Доти ринок буде жити сам по собі, а держава взагалі не знатиме його реальних обсягів. Тут важливо врахувати, що якщо держава на цьому ринку не контролює гроші, вона цей ринок взагалі не контролює».

Експерти Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) спробували отримати офіційне обґрунтування закладених в бюджет 7,5 млрд грн надходжень від «ігорки» і направили запити до кількох відомств – Міністерство фінансів, Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей, Укрстат, Рахункову палату та Держказначейство. І у цих же відомств поцікавилися динамікою податкових надходжень за період, коли гральний бізнес був дозволений минулого разу, – з до року – з надією знайти там співставні цифри. Тільки от жодна з державних структур не змогла надати хоча б якісь розрахункові дані, які б лягли в основу відповідних заявлених параметрів держбюджету на рік.

Деякі дані щодо надходжень у попередні роки вдалося отримати від Державної податкової служби, (куди перенаправив запит Укрстат) і Держказначейства. Тільки от із наданих ними таблиць випливає, що до заборони грального бізнесу в році податкові надходження до бюджету від нього були просто смішними: трохи менше 1,4 млн – за рік, тис. – за й, 2,6 млн грн – за й, 2,9 млн грн – за й. Жалюгідні копійки у порівнянні з анонсованими 7,5 млрд, чи не так?

Справедливості заради, ситуація з місцевими бюджетами була іншою: туди перераховувалися кошти від придбання патентів на гральний бізнес. Тут вже суми у річному вимірі обчислювалися десятками і навіть сотнями мільйонів гривень.

Але і за часів, так би мовити, «розквіту» «ігорки» в Україні, коли автомати були на кожному розі, в перерахунку на нинішній курс доходи від грального бізнесу становили трохи більше 2 млрд, але аж ніяк не 7,5 млрд, і тим більше не 9 млрд грн.

Цікавим є ще один пасаж з відповіді Державної податкової служби – про прогнозні показники доходів від грального бізнесу в розрізі бюджету на рік. «На рік Міністерством фінансів України прогнозні показники доходів бюджету від діяльності з організації і проведення азартних ігор і державних лотерей в Україні ДПС не надано», – зазначили у відомстві.

Тому звідки взялися 7,5 млрд – залишається великою загадкою, каже експерт МЦПД Єгор Киян.

«На жаль, з року в рік український уряд продовжує традицію видавати бажане за дійсне, – вважає аналітик. – Відсутність обґрунтувань і відповідей щодо прогнозованих доходів від грального бізнесу дозволяє стверджувати наступне: як і у випадку з приватизацією (коли «малювали» цифри доходу від неї в 20 млрд, а план виконали всього на 1%), зараз «малюють» нічим не підтверджену цифру в 7,5 млрд доходів до бюджету від грального бізнесу. Як наслідок – неможливість виконання цього індикатора може привести до штучного створення бюджетного дефіциту через недостатні надходження. Крім того, очевидно, що при встановленні цілей ніяк не дотримувалися критерії відповідальності за їхнє досягнення. В іншому випадку ухвалювалися б більш зважені рішення, із залученням експертного середовища та бізнесу».

Звертають увагу на хибну практику використання надуманих показників при підготовці бюджету не тільки експерти, а й державні контролюючі органи. Так, у висновках Рахункової палати за результатами аналізу річного звіту про виконання держбюджету на рік (який, нагадаємо, недоотримав запланованих 4,4 млрд грн від грального бізнесу) «фінансовий цербер» прямо закликає при формування бюджету використовувати «тільки обґрунтовані» розрахунки надходжень і «відмовитися від практики обліку в проекті закону про державний бюджет як дохідних джерел платежів, стягнення яких не унормовано».

І ще один цікавий момент. Існує експертний висновок щодо проекту Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо створення державного фонду підтримки медицини, спорту, освіти, культури». В ньому, чи не вперше, наведені більш-менш близькі до реальних цифри надходжень до бюджету від грального бізнесу. Просто процитуємо прогноз на наступний рік: «Прогнозні показники надходжень до державного бюджету на рік за кодом «Плата за ліцензії на здійснення діяльності у сфері організації і проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей» становитимуть 1 тис грн (згідно з листом Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей від № / )».

1 млрд, а не 7,5 млрд! Коментарі, як то кажуть, зайві.

(для ознайомлення натисніть на зображення)

«Не так сталося, як гадалося»

Втім, неможливість зібрати заявлену суму до бюджету через завищені оцінки – це лише один з індикаторів того, що легалізація грального бізнесу в Україні пішла не так. Насправді, ухвалені галопом рішення в цій сфері загрожують і низкою інших негативних наслідків, які є не менш серйозними, ніж бюджетна дірка в кілька мільярдів.

Зокрема, мова про провал головних заявлених цілей легалізації: побудову грального ринку за цивілізованими стандартами і залучення серйозних інвестицій в цю галузь, перш за все, з-за кордону. На сьогодні можна констатувати, що поки в цьому відношенні все далеко не так райдужно, як прогнозувалося.

«Як відомо, президент спочатку говорив про казино в готелях категорії 5* і розвиток окремих туристичних зон, – нагадує експерт Микита Бондарев. – У підсумку все трансформувалося в «можна все і всюди» Якщо говорити про процес – як мені здається, відбувається він не зовсім так, як повинен. Наприклад, ліцензії почали видавати ще до того, як відповідна комісія напрацювала повну регуляторну базу, – а це велика помилка. Власне, іноземні експерти попереджали, що спочатку регулятор повинен надати вичерпний пакет документів, а тільки потім приступати до видачі ліцензій. Але у України, як завжди, свій «особливий» шлях».

Ігнорування попереджень фахівців про необхідність обов'язкового запровадження контролю грального бізнесу з боку держави, зокрема, необхідності запуску системи онлайн-моніторингу ще до початку видачі ліцензій на проведення гральної діяльності, на думку експерта, може призвести до досить сумних наслідків. Зокрема, в контексті поширення лудоманії. Нагадаємо, в «неважливості» даного підходу лобісти змогли переконати президента і депутатів. Як результат – впровадження онлайн-моніторингу було відкладено.

«Контроль грошей – це ж не тільки податки, а в першу чергу, захист громадян, – зауважує Бондарев. – Саме він має бути першочерговою метою державного регулювання грального бізнесу. Про це ж свідчить практика Європейського Суду. Простий приклад: іспанський регулятор під час локдауну помітив, що у онлайн-операторів сильно зросли добові обороти – і обмежив операторам рекламу. Все логічно: люди сидять вдома, їх агресивно таргетує реклама онлайн-казино – і люди починають програвати гроші, які їм надали як підтримку на час локдауна. Тобто держава таким чином дбає про людей . А якби не наявність системи онлайн-моніторингу, то як би регулятор побачив потенційну небезпеку?»

Кандидат політичних наук, юрист і фінансист Олексій Буряченко звернув увагу на ще один дуже неприємний прокол нинішньої легалізації, який, на його думку, загрожує і гральному ринку, і бюджету серйозними негативними наслідками.

Йдеться про відвертий перекіс нинішньої легалізації в бік онлайн-казино. Останні тотально захоплюють ринок, виключаючи захід у нього серйозних іноземних інвесторів, які б могли ґрунтовно вкластися в інфраструктуру, побудувати готелі і створити робочі місця.

«Я неодноразово заявляв раніше, що на гральному ринку в жодному разі не можна допустити фінансово-економічної дискримінації для різних сегментів грального бізнесу, – впевнений експерт. – Що ми бачимо сьогодні, коли вже почалася видача ліцензій? Все розгортається саме за тим негативним сценарієм, про який я раніше попереджав: відбувається дискримінація офлайн-казино на догоду інтернет-закладам. Потрібно розуміти, що для розвитку інфраструктури офлайн-казино в готелях потрібен певний час. За моїми розрахунками, приблизно два роки. Цей час потрібен, аби Україна змогла домовитися про інвестиції, опрацювати правила майбутньої співпраці, які б були взаємовигідними. А потім вже – при цьому одночасно – можна було б запускати ринок в інтернет-сегменті і сегменті реальних казино».

За словами Буряченка, просуваючи саме нинішній підхід до легалізації «ігорки», його лобісти та ідеологи ще на етапі підготовки законодавства займалася маніпуляціями. У підсумку і вийшла ситуація, коли доводиться визнавати, що ані обіцяної багатомільярдної суми для бюджету, ані обіцяних інвестицій, пов’язаних з гральним бізнесом, виручити не вдасться.

«По суті, за «намальованими» цими лобістами на чолі з ідейним натхненником Баумом 7,5 млрд грн - нічого не стоїть, – відзначає аналітик. – Ніхто під час розробки законопроекту і механізмів його запуску не брав до уваги реальні розрахунки. Крім того, і натяку не було на системний і комплексний підхід під час ухвалення рішень, на взаємодію органів державної влади з органами місцевого самоврядування, з тими ж інвесторами. Ніхто не проводив роботу, аби зацікавити їх в будівництві нових готелів, розвитку суміжної інфраструктури. На жодне з цих питань законодавчо не була надана відповідь. У результаті складається враження, що ухвалення закону було спрямовано тільки на одне: легалізацію інтернет-сегменту грального бізнесу (бенефіціари якого в основному знаходяться поза межами України), який, з одного боку, є дуже складно і слабо контрольованим, з іншого – не має жодного стосунку до інвестицій і розвитку інфраструктури».

Що робити зі Скрипкою?

Прорахунки в історії української легалізації грального бізнесу цілком очевидні не тільки для фахівців. З ними щодня стикається чи не будь-який житель України.

Мабуть, ви часто зустрічали в Інтернеті рекламу онлайн-казино «Рога-копита»», яка пропонує вам просто зараз зареєструватися і одразу ж отримати на рахунок « умовно-безкоштовних гривень», або « обертань барабана». Ваші діти грають в «Тома», «Дракончика» або інші онлайн-ігри? Напевно, 30% спливаючої реклами – це пропозиції пограти в щось на гроші. Навіть в столичному метро мало не кожна друга реклама на інформаційних панелях потягів – усміхнений відомий співак, який рекламує ігри на гроші. І зовсім не факт, що ігри легальні, адже ліцензій видано було не так вже й багато.

«Першочергове завдання держави – захист громадян. Власне, Європейський Суд говорить про те, що модель державного регулювання грального бізнесу має бути придатною «для досягнення цілей обмеження експлуатації людської пристрасті до азартних ігор, щоб уникнути ризику злочинів і шахрайства, пов'язаного з азартними іграми», – розповідає про сьогоднішню ситуацію з рекламою «ігорки» Микита Бондарев. – Чи є агресивна реклама формою «експлуатації людської пристрасті до азартних ігор»? Так. Чи робить щось український регулятор? Боюся, що ні».

Бондарев наводить приклад, коли до Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей надійшла скарга на одного з операторів азартних ігор. Сайти цього оператора були не тільки відповідно орендовані, а й мали відповідні контакти (зокрема, контакти для преси). Комісія дала оголошення на своєму сайті, що оператору дійсно дали дві ліцензії – на онлайн-казино і букмекерство, але свою діяльність оператор повинен проводити на сайті з іншою адресою. Тому громадян, що мають справу з цим оператором, закликають бути пильними! Ані роз'яснень оператора, ані інформації про те, чи взагалі, комісія зверталася до оператора за цими роз'ясненнями, нема. Так само, як і інформації про те, що зробить комісія, аби на ці сайти більше ніхто не міг потрапити (на один, до речі, можна і зараз без проблем зайти).

Простіше кажучи, підтримавши турболегалізацію на догоду операторам, українська влада абсолютно не подбала про захист українців від згубного впливу грального бізнесу. Хоча в усьому світі саме це є пріоритетом. По суті, в розумінні цивілізованих країн, легалізація повинна проводитися виключно, аби максимально захистити суспільство від аддиктивного середовища, яким є весь гральний бізнес. Тобто, спочатку ідея легалізації повинна була працювати не на власників автоматів, казино, букмекерських контор і інших представників «ігорки», а на захист від них суспільства. В Україні, на жаль, вчинили навпаки.

Характерно, що сьогодні факт помилки, зокрема, щодо засилля неконтрольованої реклами гральних закладів, починають визнавати навіть самі лобісти «ігорки». Так, навіть сам Борис Баум нещодавно в обізвав «ідіотами» тих, хто безконтрольно розміщує рекламу гральних закладів. І поскаржився, що нічого не може з ними зробити.

«Ось, наприклад, «Джокер» рекламується по всіх сайтах (хоча, згідно із законом, така реклама заборонена, - ред.) Але вони рекламують. Що ми можемо зробити з цим Скрипкою (мається на увазі реклама гральних закладів за участю відомого співака Олега Скрипки, – ред.)? Місто розклеїло їхню рекламу. Ми дзвонили до кіберполіції, казали: «Знайдіть цих ідіотів, зніміть». У відповідь: «Ми не можемо, це належить місту». І ми нічого зробити з цим не можемо. Тому, чим швидше вони увійдуть до легального поля, тим швидше комісія зможе з цим щось робити. Але це така тонка грань, нас постійно підставляють. То Мінфін, то ще хтось. Тобто нам не дають запуститися», – скаржиться Баум.

Лудоманія за грузинським сценарієм

Виникає логічне питання: а навіщо було запускати ринок за наявності подібних ризиків і перекосів? Щоб «зробити приємне» власникам грального бізнесу?

До слова, подібний підхід, коли легалізація проводилася в інтересах гральних магнатів, був кілька років тому реалізований в Грузії. Тієї самої, яку дуже люблять ставити в приклад українські лобісти.

В одному з останніх інтерв'ю Баум розписував, який величезний гральний ринок сформувався в Грузії: «Наша амбіція – зібрати від 5 до 7 млрд грн до бюджету. Розуміємо, що оборот цього ринку, прибутковість дорівнює десь 50 млрд грн. Тому що в маленькій Грузії цей показник – млрд грн, тобто 4 млрд дол. А Україна набагато більша».

Водночас Баум чомусь забув згадати про таку «незначну деталь», як тотальна залученість населення Грузії, а найголовніше – молодого населення, в гру на гроші. Наприклад, про те, що 90% річних грузин грають. Грають 68% річних і 28% річних жителів цієї країни. В цілому ж близько тисяч жителів Грузії (де всього-то проживають 3,7 млн людей) підсіли на гру на гроші.

Характерно, що сьогодні такий саме меседж, про те, як «все прекрасно з казино в Грузії» – намагається проштовхнути і Михайло Саакашвілі. Не згадуючи, щоправда, що катастрофічна ситуація в Грузії, де кількість лудоманів досягла критичної позначки, а влада підсіла «на голку» надходжень від «ігорки», склалася саме за його правління.

Дуже хотілося б сьогодні запитати у президента – якщо же хтось переконав його провести легалізацію в турборежимі і ухвалити бюджет із заявленим доходом від «ігорки» в 7,5 млрд, – то хто буде відповідати за дуже очікувану бюджетну діру? Це зроблять з власної кишені Баум чи Арахамія, Гетьманцев, Тимошенко? І як бути з президентськими обіцянками побудувати чесний і прозорий гральний ринок? Забути і пробачити?

Інна Михайлівська, для «Главкома»

Попри повномасштабну війну малий та середній бізнес в Україні продовжує зростати та навіть б’є «довоєнні» рекорди, з&#;ясували фахівці OpenDataBot в новому дослідженні «Фопономіка під час великої війни».

Станом на 1 вересня в Україні офіційно працюють 2 ФОПів — в середньому, щомісяця реєструється близько 25 тисяч нових бізнесів, тоді як у червні з&#;явилося 31 ФОПів, що є абсолютним рекордом за попередні три роки. Безперечно, не в останню чергу завдяки автоматичній реєстрації ФОПів у «Дії», яка значно спростила та пришвидшила процедуру відкриття ФОП.

За той же період (з квітня року по вересень року) закрилося ФОПів — в середньому кожного місяця закривається близько 17 тис. бізнесів.

Як та де відкриваються й закриваються ФОПи у війну?

Повномасштабна війна очікувано змінила ландшафт та вплинула на кількість бізнесів у регіонах — так, з квітня року по вересень найбільша різниця між відкриттям та закриттям нових ФОПів зафіксована у прифронтових регіонах та тих, де велися або ведуться бойові дії. Так:

• Донецька — втратила 8,2 тис. підприємців;
• Харківська — 7,1 тис.;
• Херсонська — 4,5 тис.;
• Луганська — 3,7 тис.;
• Запорізька —  понад 2 тис.

Натомість в тилових регіонах за відповідний період більше відкривається нових бізнесів, аніж закривається. Так, найбільший приріст зафіксовано у Києві — +12,9 тис., та на Львівщині — там побільшало на 12,3 тисячі підприємців. Трійцю регіонів, де прибуло підприємців, замикає Дніпропетровщина — там + 8,6 тис. ФОПів.

Залишається пригадати дослідження DOU з оцінкою кількості айтівців, зареєстрованих як ФОП — станом на 24 лютого року в Україні нараховувалося   ФОПів, які працюють у сфері ІТ.