Віртуальні Казино Розвиток В Сучасних Реаліях

Вследствие процессов урбанизации, глобализации, дисгармонии и асимметрий регионального развития ежегодно с карты Украины «снимается» в среднем 26 сельских населенных пунктов, средней площадью по га. В тоже время наметилась положительная тенденция переезда город-ских жителей на сельские территории с целью устойчивого развития, обеспечения продоволь-ственной и экономической безопасности семьи, а также создаваемой общности и страны в целом. В настоящее время наблюдается устойчивая тенденция развития сельских территорий на принци-пах «Родовое поместье». Создаваемые Родовые поместья на безвозмездно полученном от государ-ства в постоянное использование 1 га земли становятся оазисами биоразнообразия, устойчивого природного земледелия, экологическими центрами культурного и общественного развития на сельских территориях. Как показала практика Житомирской области Украины, в данной ситуации самым эффектив-ным инструментом повышения общественной активности явилась информационно-разъяснительная работа среди административных и хозяйственных органов путем проведения круглых столов, общественных слушаний, международных научно-практических конференций, поручений на уровне Кабинета Министров Украины для министерств и ведомств, утверждение на уровне Министерства образования и науки Украины учебных программ для вузов ( г., г.), подготовка и выпуск учебников. Проводимая с г. планомерная системная информационно-разъяснительная работа на уровне сельских советов, районных и областных советов и администраций (только в Житомирской области в – гг. с участием представителей органов государственной власти и местного самоуправления, аппарата управления, депутатского корпуса, общественных организаций, образо-вательных и научных учреждений было проведено 10 круглых столов на уровне районов, 3 круг-лых стола на уровне области и 2 общественных слушаний на национальном уровне) ознаменовала появление и организацию населенных пунктов на принципах «Родовое поместье» (только в Жито-мирской области в г. действовало одно такое поселение, в г. – 12, размещенные в 7 рай-онах на разной стадии становления; в целом в Украине насчитывается свыше таких поселений, темпы появления которых возросли за последние 6 лет). Примечательным считаем тот факт, что в Головковском сельском совете Малинского района Житомирской области населенный пункт, ко-торый остался без людей был перепланирован с использование принципов «Родовое поместье», и территория роздана молодым семьям. На данный момент продолжается заселение еще одного населенного пункта этого сельского совета. Современные жители Родовых поселений – это преимущественно молодыми горожанами (средний возраст поселенцев составляет 35 лет) высокообразованные (у 80% жителей высшее об-разование, у 10% – более 2 высших образований, научные степени и звания), инициативные, инве-стиционно активные граждане с устойчивой экологической гражданской позицией, ведущие здо-ровый образ жизни, воспитывающие детей (в средней 3 ребенка). Участвуя в органах местного самоуправления, поселенцы формируют новое общество осознанности, организованности и це-лостного участия в жизни региона. По нашим оценкам жителями родовых поселений внедрено свыше видов экологически ориентированной деятельности. Которые полностью обеспечивают жизненные потребности человека, в том числе в производстве продовольствия, изделиях для быта, культурно-духовного развития, в частности производство всех видов сельскохозяйственной про-дукции, ее переработка, сбор и переработка природным материалов, изготовление чаев и лекар-ственных сборов, поделки ремесленников – игрушки, мебель, одежда и проч. Организуемые фе-стивали, мастер-классы. Дни открытых дверей не только возрождают национальное историко-культурное наследие но и приумножают существующую практику здорового образа жизни, твор-чества, взаимодействия в семье, воспитания и проч. Широкий спектр специальностей поселенцев (медики, учителя, дизайнеры, программисты, архитекторы, технологи, художники, поэты, ремес-ленники и др.) содействуют организации предпринимательской деятельности, образованию, орга-низации культурного досуга как своих семей. Так и местных жителей. Как показали данные Министерства аграрной политики и продовольствия Украины, Нацио-нальной академии аграрных наук Украины в лице Национального научного центра «Институт аг-рарной экономики» и Житомирского национального агроэкологического университета, проведен-ные в г. путем полевых исследований с выездом на места, каждое родовое поместье з а10 лет обустройства инвестирует в развитие своей территории свыше тыс. грн (40 тыс. евро), кото-рые не будут требоваться к возврату и получению прибыли (термин инвестиции используется вследствие отсутствия альтернативного, так как предполагаемые вложения носят безвозмездный характер и являются безвозвратными). Учитывая обязательства граждан, берущих безвозмездно 1 га для обустройства родового поместья, засадить 30–50 % территории неплодовыми деревьями с целью недопущения деградации почв и их восстановления, экономия государственных средств на почвозащитные мероприятия (посадка леса, многолетних трав, защелачивание) составит 25 тыс. грн / га (3,5 ты. евро). Позитивными последствиями распространения идеи «Родовое поместье» через механизм формирования Стратегической программы развития региона (области) и страны в целом, которые находятся в стадии подготовки, явятся: 1) занятость и самозанятость на сельских территориях; 2) производство экологически чистой продукции; 3) снижения государственных выплат по безработице; 4) улучшение экологического состояния страны вследствие посадки леса; 5) улучшение демографической ситуации; 6) «закрепление» молодежи в сельской местности. Интенсивное возрождение и многофункциональное развитие сельских территорий с примене-нием принципов «родовое поместье» возможно при: 1) дальнейшей информационно-разъяснительной работе со всеми слоями общества; 2) принятие специального Закона Украины «О родовых поместьях и родовых поселениях»; 3) принятие упрощенного порядка получения земельных участков под Родовые поместья.

Азартні ігри в Україні понад десять років перебували під забороною, але насправді ринок функціонував у тіні, не переймаючись безпекою гравців і не приносячи грошей до бюджету. Гемблінг в Україні року перейшов у біле поле: 14 липня парламент ухвалив закон про його легалізацію, а за кілька місяців уряд створив регуляторну комісію. Чим загалом став прикметним рік у контексті гральної сфери, розповідаємо далі у статті.

Розвиток гемблінгу в Україні

Заборона на гемблінг в Україні діяла з року. Тоді її ініціатори наголошували, що в країні зростає кількість правопорушень, пов’язаних із лудоманією, а духовність українського народу руйнується. Тож, на їхню думку, цю проблему потрібно було розв’язати, причому доволі радикально. Проте згодом стало очевидно, що такий підхід є деструктивним: у спорожнілій ніші майже одразу запанували нелегальні казино та салони ігрових автоматів. І вони мали одну мету – якнайшвидше висотати зі своїх клієнтів якнайбільше грошей.

Новини гемблінгу року вибухнули повідомленням про те, що 14 липня Верховна Рада голосами підтримала закон «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор».

Документом передбачено створення системи ліцензування у цій галузі, впровадження жорстких вимог щодо гарантування виплат виграшів та формування спеціального відомства – Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ). Остання має видавати операторам азартних ігор ліцензії, відстежувати їхню діяльність, вести необхідні реєстри та уповноважувати обрані компанії на сертифікацію грального обладнання. Комісія була запущена Кабміном у вересні того ж року.

«Легалізація грального бізнесу стимулюватиме українську економіку, дасть змогу залучити інвестиції, створити робочі місця та здобути суттєве джерело додаткових надходжень до державного бюджету», – зауважив тоді міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, який стояв на чолі робочої групи зі створення КРАІЛ.

У листопаді комісія розпочала свою діяльність, її головою обрали Івана Рудого, а ще через кілька тижнів призначили членів відомства. Тоді ж очільник органу заявив журналістам, що гемблінг-ринок запрацює 15 грудня, а у списку його власних цілей та KPI – сума в 1 млрд грн на рік.

За перший рік 43 компанії отримали в Україні 51 ліцензію на провадження грального бізнесу. Найбільша кількість цих ліцензій припала на онлайн-казино та зали слотів, найменше – на бетинг-діяльність та онлайн-покер. Ще майже дозвільних документів було видано на гральне обладнання. З них понад 96% стосувалося ігрових автоматів.

Також був сформований реєстр самообмеження (список людей, які мають ігрову залежність і яким заборонено продовжувати грати). І за перший рік до нього внесли особу.

Тренди гемблінгу

Якими актуальними явищами характеризувалась гральна індустрія у році? На які найцікавіші тенденції тоді орієнтувалися гемблінг-оператори, щоб зберігати конкурентоспроможність? Наведемо найголовніші аспекти.

Пандемійні обмеження

Головною подією року стала пандемія та повсюдні карантинні заходи. Це не могло обійти і гральну галузь.

Так, у межах боротьби з COVID гральні регулятори багатьох країн упровадили ліміти на депозити та максимальні розміри ставок гравців. Також було реалізоване обмеження часу перебування на гемблінг-сайтах.

Операторам у деяких юрисдикціях їхні відомства рекомендували не використовувати бонуси для залучення нових гравців. А в рекламі азартних ігор заборонялося спекулювати на тему пандемії.

Адаптація гемблінг-сайтів під мобільні пристрої

На рік у світі невпинно зростала частка гравців, які відвідували онлайн-казино за допомогою смартфонів та планшетів. Як свідчило дослідження, опубліковане на сайті Rub90, з по рік збільшення кількості гравців, які використовували для участі в азартних іграх мобільні девайси, сягнуло %. А фахівці букмекера Favbet порахували, що го понад половина їхніх клієнтів заходила на бетинг-майданчик через портативні пристрої. Хоча за два роки до того частка таких відвідувачів становила всього 10%.

Тож у році лідери грального ринку продовжували розробляти окремі версії сайтів для комп’ютерів та мобільних девайсів, щоб задовольнити запити всіх користувачів. А деякі казино вперше запропонували і власні мобільні застосунки. Завдяки ним азартні ігри онлайн стали ще доступнішими.

Криптовалюти та блокчейн в онлайн-казино

Застосування блокчейну в гемблінг-бізнесі – ще одна тенденція року. Ця технологія дає змогу операторам гарантувати найвищий рівень безпеки платіжних операцій, що завойовує довіру користувачів до порталу та дає змогу залучати нову аудиторію.

Попри коливання вартості криптовалют багато віртуальних казино продовжували пропонувати своїм клієнтам здійснення криптоплатежів. Майданчики, що впроваджували таку функцію, мали конкурентну перевагу і забезпечували своїй аудиторії анонімність, оперативність та низькі комісії.

Регуляторні тенденції на гральному ринку

У році в одних країнах панувала тенденція до узаконення грального бізнесу, в інших – вживалися активні заходи щодо його жорсткішого регулювання. Так, у Великій Британії було введено обов’язкові вимоги до ідентифікації користувачів онлайн-казино. У Вірменії ухвалили закон, що обмежував рекламу азартних ігор. У Швеції з року почав діяти закон про азартні ігри. Одне слово, прикладів безліч.

Гемблінг Україна легалізувала на гребені цієї загальносвітової хвилі: перші версії відповідного законопроєкту були представлені ще восени року.

Запровадження інновацій

Щоб підтримувати конкурентність, року гемблінг-оператори впроваджували на свої онлайн-платформи нові технології. Основними успішними напрямами стали системи з елементами штучного інтелекту та продукти віртуальної реальності.

За допомогою AI-програм онлайн-казино здатні вирішувати такі завдання:

• Генерувати персоналізовані пропозиції для гемблерів. Алгоритм, що впроваджується на гральний сайт, вивчає поведінку користувача і на основі накопичених даних прогнозує, які ігри можуть припасти йому до вподоби. Саме так він і формує свої рекомендації.
• Боротися з ігровою залежністю та шахрайством.
• Моніторити та аналізувати активність гравців, прогнозувати вірогідність того, що вони підуть з майданчика. Ці дані можна використовувати під час розроблення кампаній з утримання аудиторії.
• Автоматизувати процес взаємодії із клієнтами. Для цього казино інтегрують на свої платформи чат-боти.
• Вдосконалювати процес гри. Сучасні ШІ-системи здатні стати повноцінними суперниками гравців у покер.

Що стосується VR-рішень, то їх використовували для залучення та утримання клієнтів. На рік на онлайн-ринку вже існували казино та окремі продукти, що підтримували технології віртуальної реальності. Вони допомагають гемблерам повністю зануритися в процес гри та особливу атмосферу казино. І хоча масовим явищем в азартній галузі VR-рішення ще не стали, у перспективі їхнє впровадження допоможе не лише розширити клієнтську базу, а й підвищити впізнаваність бренду.

Ігри з лайв-дилерами

Лайв-гемблінг – це один із найновіших трендів у гемблінг-індустрії року. За підрахунками H2 Gaming Capital, 25% прибутку гральних майданчиків онлайн припадало саме на такі розваги. Вони приносять компаніям доходи у розмірі $1,2 млрд на рік.

Популярність ігор із лайв-дилерами зросла у зв’язку з поширенням мобільного Інтернету. Також гравці стали частіше обирати такі розваги завдяки покращенню якості відео та збільшенню розмірів екрана смартфонів.

Лайв-ігри швидко завоювали довіру гравців, бо дають їм змогу не лише грати, наприклад, у покер, рулетку чи блекджек, а й спілкуватися з круп’є та іншими користувачами.

Правове регулювання гемблінгу

Оскільки року діяльність наземних гральних закладів була фактично зупинена, на арену у всій красі вийшли онлайн-казино. Організація і запуск таких майданчиків супроводжуються низкою юридичних питань. Це справедливо для будь-якої юрисдикції, чи то України, чи то Великої Британії, чи то США з усім розмаїттям і особливостями норм для кожного окремого штату. Йдеться і про специфічні аспекти ліцензування грального бізнесу, і про загальні питання.

Потреба в регулюванні грального бізнесу в Україні та світі

Онлайн-платформи надають доступ до будь-яких різновидів азартних ігор. Основними особливостями інтернет-казино є їхня поширеність та відсутність серйозних перепон до гри для пересічного гравця. Так, зайти на гемблінг-ресурс можна через будь-який пристрій із виходом до Мережі. Тож віртуальний гемблінг стрімко набрав свою аудиторію та склав гідну конкуренцію класичним наземним закладам.

Запорука правової безпеки гральних компаній у всьому світі – повна відповідність вимогам вибраної юрисдикції або ведення бізнесу у такий спосіб, що унеможливлює застосування санкцій.

Онлайн-гемблінг завжди перебував під пильною увагою регуляторних і правоохоронних органів різних країн. І, як згадувалось вище, до цього різновиду грального бізнесу року уряди продовжили застосовувати дедалі ширше регулювання. Й оскільки український гемблінг на той момент уже давно потребував легалізації, гральне законодавство, хоч і неідеальне, забезпечило головне – виведення азартних ігор із сірої зони.

Як повідомили у UKGC, року затребуваність онлайн-гемблінгу у Європі зросла на 40%. На думку експертів, вплив на показники мала передусім пандемічна криза. Лише з листопада по грудень того року оборот найбільших операторів азартних онлайн-ігор підвищився на 30%, йдеться у звіті комісії, передавав Independent.

Кількість гравців за цей період збільшилася на 6%. Причиною розширення цього ринку стало посилення карантинних обмежень. Багато букмекерських пунктів та гральних салонів були закриті до кінця грудня року, тоді як у тій самій Великій Британії відбувалися одні з найпопулярніших футбольних турнірів у році.

За твердженням експертів, кількість ставок у слотах на гральних порталах зросла до 6 млрд, а кількість активних користувачів становила близько 3 млн. У UKGC висловили впевненість, що, оскільки люди почали проводити більше часу вдома, перед владою постало завдання знайти нові інструменти керування гральною галуззю.

«Гадаю, значні спалахи коронавірусу навряд чи надалі будуть глобальними. Але може з’явитися загальне поняття, скажімо, інфопандемія – коли є збудник якоїсь хвороби і через медіа та соцмережі про нього поширюють страхітливу інформацію, а уряди й різні організації запроваджують обмежувальні заходи для бізнесу. Звісно, ситуація із коронавірусом у перший час після відкриття спонукатиме до введення більшої кількості обмежень та заходів із дезінфекції, соціального дистанціювання тощо. Однак мені здається, незабаром це відійде. І згодом все повернеться до порядку речей, який був раніше і до якого ми звикли, тільки із певними пересторогами щодо можливих у майбутньому пандемій», – такі попередження давав року віцепрезидент Української асоціації гральної індустрії Олексій Євченко.

Висновок

Головними факторами, що впливали на гральний світ року, стали пандемія і викликані нею обмеження. Це, з одного боку, закрило гравцям двері до наземних закладів, з другого – посприяло посиленню позицій онлайн-казино. Також продовжилося впровадження новітніх технологій, мобільних версій гральних майданчиків, блокчейну та криптовалют, лайв-ігор тощо.

Читайте також: Чому бізнес має ділитись даними досліджень ринку: інтерв’ю

Читайте також: Як правильно організувати роботу благодійного фонду  

Государственное предприятие «Одесский морской торговый порт» функционирует достаточно стабильно, наращивая объемы основной деятельности и поддерживая в работоспособном состоянии внутреннюю инфраструктуру.
Пропускная способность порта — 40 млн. т грузов в год. Объемы грузопереработки за последние годы стабильно возрастают, соответственно увеличилось и количество рабочих мест. Благодаря принимаемым мерам наметилась позитивная тенденция к снижению уровня производственного травматизма.
О работе по охране труда порта, проблемах и планах на будущее рассказывает нашему собственному корреспонденту Екатерине ЦВИГУН начальник порта Николай Павлюк.

— С чего начинается охрана труда для человека, пришедшего в порт впервые? Я пришел в порт в г. работать грузчиком. Помню, нас, новичков, еще при получении пропусков ознакомили с правилами поведения на территории порта. Потом был подробный инструктаж в кабинете охраны труда, а затем — все необходимые виды инструктажей и обучение. С тех пор прошло много времени, я закончил институт, пришлось поработать стивидором, главным диспетчером, был заместителем начальника порта, но с первых дней усвоил, что соблюдение требований безопасности на причалах порта — дело первостепенной важности.
Я работал начальником порта в — гг., потом был народным депутатом Украины. А с г. вернулся на должность начальника родного порта. Поэтому с уверенностью могу утверждать, что за последние 10—15 лет в порту сложились оптимальная структура управления, определенная практика, традиции и подходы к решению вопросов обеспечения безопасности труда. Предпринимаются конкретные меры по совершенствованию организации безопасного выполнения работ.
Думаю, что в настоящее время, учитывая реальную обстановку и исходные предпосылки, формирующие опасные ситуации, а также характер производства, полностью исключить травмы на производстве сложно. Но искать пути решения трудоохранных проблем необходимо.
Для того, чтобы проводить целенаправленную политику в вопросах создания безопасных условий труда, нашими специалистами разработана СУОТ. В рамках системы повседневная деятельность осуществляется посредством общеорганизационной работы, проведения обучения и проверки знаний по безопасным приемам работ, инструктажей по охране труда, стажирования начинающих рабочих и специалистов под руководством опытных наставников. Кроме того, ведется нормативно-правовое и информационное обеспечение, улучшение условий труда, приведение их к нормативным требованиям. На комплексные мероприятия, направленные на улучшение состояния охраны труда, в г. было запланировано около 2,9 млн. грн., фактически израсходовано более 3,6 млн. грн.
В соответствии с Положением о постоянном контроле за охраной труда в порту проводится контроль по охране труда: ежедневный, ежемесячный, ежеквартальный, начиная с рабочего или докера-механизатора и заканчивая заместителем начальника порта. Состояние охраны труда в целом по порту, результаты деятельности подразделений, причины нарушений и вытекающие из этого травматические ситуации тщательно анализируются. Эти вопросы обсуждаются на всех производственных совещаниях — ежедневных диспетчерских, явочных, на заседаниях трудовых коллективов. В конце каждого квартала служба охраны труда, деятельность которой курирует заместитель начальника по охране труда порта А. Коваленко, представляет подробный аналитический доклад с соответствующими предложениями и постановкой задач на последующий период. И еще один итог работы за квартал — материальное и моральное поощрение работающих, добившихся положительных результатов по охране труда и профилактике травматизма. В г. было поощрено 12 производственных коллективов — 62 человека.
На территории порта работает большое количество предприятий и организаций различных форм собственности. Самые крупные из них — арендные, выполняющие грузовые операции, так называемые стивидорные компании. К сожалению, там в г. было зарегистрировано 27 травм. Тщательное расследование обстоятельств и причин несчастных случаев, а также их последующий анализ позволяет наметить и осуществить конкретные предупредительные меры. Служба охраны труда порта постоянно проводит вводный инструктаж по охране труда с работниками этих компаний. Кроме того, мы осуществляем технологический надзор за безопасностью выполнения грузовых работ стивидорными компаниями, а также технический надзор за содержанием в исправном состоянии оборудования и объектов, переведенных в аренду и эксплуатируемых этими предприятиями.
Для нас святое дело — обучение по вопросам охраны труда. На базе Одесского института последипломного образования руководящих работников и специалистов водного транспорта Украины каждые три года проходят обучение и проверку знаний по охране труда начальник порта, его заместители и помощники, главные специалисты служб, отделов и подразделений, должностные лица, в обязанности которых входит организация выполнения работ повышенной опасности. В г. обучение и проверку знаний прошли руководящих работника из числа ИТР.
Все вновь поступающие на работу проходят предварительный медицинский осмотр. Ежегодно, по утвержденному графику, проводится периодический медосмотр рабочих и служащих, занятых на работах с неблагоприятными условиями труда. На предприятии действует спортивный комплекс, в котором есть спортивный и тренажерный залы, сауна, фитнес-центр. Функционируют 15 секций оздоровительного направления. Все это в комплексе привело к тому, что в порту с г. нет профессиональных заболеваний.
Все портовики обеспечены спецодеждой, спецобувью и другими СИЗ. В каждом подразделении есть гардеробные, комнаты отдыха, приема пищи и душевые.
Кабинет охраны труда мы постоянно пополняем нормативной справочной, специальной литературой. Подразделения обеспечены инструкциями по охране труда по профессиям, видам выполняемых работ, по безопасной эксплуатации оборудования. Только в течение г. разработаны, переработаны и приведены в соответствие с действующим Положением о разработке инструкций по охране труда более инструкций. На все виды погрузочно-разгрузочных работ специалистами производственного комплекса технологического обеспечения разрабатываются рабочие технологические карты. Службой охраны труда разработан ряд стандартов предприятия, регулирующих общие вопросы организации охраны труда.
В порту организовано систематическое проведение ежегодного технического осмотра объектов, машин, механизмов и оборудования. Техника, отработавшая нормативный срок эксплуатации, проходит экспертное обследование в специализированных организациях. По результатам экспертизы принимаются решения о возможности ее дальнейшей эксплуатации. В ноябре г. было получено разрешение Госгорпромнадзора на выполнение 36 видов работ и эксплуатацию 15 объектов, машин и механизмов, оборудования повышенной опасности.
Серьезное внимание в порту уделяется вопросам совершенствования технологии перегрузочных работ. У нас перерабатываются нефтепродукты и газ, растительные, технические масла, металлопродукция, навалочные и зерновые грузы, сахар-сырец, рефрижераторные грузы и др. Внедрение магнитов в комплекте с разворотными устройствами на металлопродукции, кантователей, автоматических захватов позволяет выполнять строповку-расстроповку грузов без нахождения человека в опасной зоне. В настоящее время наиболее динамично развивающимся грузопотоком являются контейнеры — ежегодный прирост контейнерооборота порта составляет более 30%.
Одним из современных направлений развития нашего порта мы видим расширение и усовершенствование работы с помощью логистического центра, иначе называемого «Сухой порт» (ООО «Евротерминал»). Центр занимает площадь более 10 га. Здесь формируется комплект грузов для переправки на судно — судовая партия. Очень удобно и для населения, и для предприятия. Это существенно разгружает площади порта, при этом намного снижается вероятность нарушения требований безопасности при складировании из-за превышения высоты складирования грузов, уменьшаются нагрузки на складские площади. Кроме того, уменьшается количество грузового транспорта в порту, что намного снижает вероятность ДТП и связанных с ними травм. В г. через «Сухой порт» прошло автомобилей. Логистический центр «Сухой порт» продолжает развиваться, для этой цели мы привлекаем инвесторов.
Для транспортной связи «Сухого порта» с контейнерными терминалами Одесского порта строится эстакада с дальнейшим продолжением на окружную дорогу, что позволит со временем уменьшить количество грузового транспорта на улицах Одессы и тем самым снизить уровень загрязнения воздуха.
Мы продолжаем уделять внимание внедрению в производство новых технологий и проектов, позволяющих предприятию не допускать негативного влияния на окружающую среду. Порт полностью готов к защите моря от возможного загрязнения, в том числе в случае аварийного разлива нефтепродуктов. У нас есть сборщики загрязненных вод, нефтемусоросборщики, боновые ограждения, портативное нефтесборное устройство «Пауэрвак» для зачистки причалов и береговой линии.
А доказательством того, что несмотря на активное судоходство и грузовые операции, вода в акватории порта остается чистой, является то, что в ней было обнаружено видов различных микроорганизмов и 26 видов рыб. С г. в акватории порта регулярно зимуют лебеди, а в последнее время частыми посетителями стали черноморские дельфины-афалины.
То есть проводимая в порту политика по охране труда обеспечивает уверенное движение предприятия к созданию безопасных и безвредных условий труда.

На снимке:
заместитель начальника по охране
труда порта А. Коваленко (справа)
и начальник Одесской государственной инспекции промышленной безопасности и охраны труда на морском транспорте и связи И. Васильев
обсуждают насущные вопросы
безопасности труда на причале порта.

Фото Е. ЦВИГУНи Е. КАПИЩУКА